Афелій — Вікіпедія

Орбіта планети навколо Сонця (3), її перигелій (2) та афелій (1)

Афе́лій або апоге́лій (грец. αφ від απο — вдалині та ηλιος — Сонце) — найвіддаленіша від центра Сонця точка еліптичної орбіти планети, комети або іншого небесного тіла, що рухається навколо Сонця. Афелій є окремим випадком апоцентру для орбіти тіла, що рухається навколо Сонця. Антонимом афелія є перигелій — найближча до Сонця точка орбіти. Уявну лінію між афелієм та перигелієм називають лінією апсид.

Земля проходить свій афелій між 3 і 7 липня. Тобто вона знаходиться на найбільшій відстані від Сонця тоді, коли в північній півкулі літо, а в південній - зима. (Причиною зміни сезонів є не еліптичність земної орбіти, а нахил земної осі і повʼязана з цим зміна висоти Сонця над горизонтом.)

Походження назви[ред. | ред. код]

Кеплер у своїх роботах назвав найдальшу і найближчу до Сонця точки орбіти апогелій і перигелій. Однак, в міру перевидань і перекладів накопичувалися помилки та друкарські помилки та помилкові переклади. Так зі слова apohelium випала буква o, і воно перетворилося на aphelium (афелій)[1].

Основні формули[ред. | ред. код]

Афелій орбіти розраховується за формулою де

a — велика піввісь;
е — ексцентриситет орбіти.

Лінійна швидкість планети в афелії розраховується за формулою

де

G — гравитаційна стала;
маса Сонця;
a — велика піввісь;
е — ексцентриситет орбіти.

Кутова швидкість планети в афелії щодо Сонця, виражена в радіанах за секунду, розраховується за формулою

І лінійна, і кутова швидкість в афелії досягають свого мінімуму, тоді як у перигелії вони максимальні.

Афелій Землі[ред. | ред. код]

Середній афелій барицентру системи Земля-Луна складає 152 098 233 километра (на епоху J2000.0). Земля проходить афелій між 3 і 7 липня (через пару тижнів після літнього сонцестояння, хоча цей збіг є простою випадковістю)[2]. Зміна дати проходження афелію та коливання афелійної відстані обумовлені збуреннями від Місяця та (меншою мірою) планет. На них накладається також періодичне зміщення календарного моменту проходження афелію в межах однієї доби, обумовлене високосним циклом. Довгота афелію барицентру системи Земля-Місяць становить −77,06231807° (довгота перигелію мінус 180°) на епоху J2000.0 і збільшується зі швидкістю 0,32327364° за юліанське століття (тобто за 36525 діб)[3]. Ексцентриситет земної орбіти протягом останніх століть зазнає поступового зменшення (зі швидкістю −0,00004392 за юліанське століття)[3], і орбіта наближається до кругової. Хоча велика піввісь орбіти при цьому зростає (5,62×10−6 а.о. за юліанське століття), цей приріст відносно повільніший, тому афелій, який дорівнює поступово зменшується на 38,3×10−6 а.о.(5,73 тис. км) за юліанське століття. Ці зміни є частиною набагато триваліших, з характерним часом у десятки тисячоліть, періодичних змін елементів орбіти Землі[3].

У таблиці вказані моменти проходження афелію Землею на 2010—2029 роки та відстані від Сонця на ці моменти, обчислені в межах моделі JPL DE405[en][4].

Рік Дата Час (UTC) Відстань (а.о.) Відхилення від середнього афелію (км)
2010 6 липня 11:30 1,0167020 −1246
2011 4 липня 14:54 1,0167404 4501
2012 5 липня 03:32 1,0166751 −5270
2013 5 липня 14:44 1,0167085 −268
2014 4 липня 00:13 1,0166816 −4287
2015 6 липня 19:40 1,0166821 −4214
2016 4 липня 16:24 1,0167509 6080
2017 3 липня 20:11 1,0166756 −5190
2018 6 липня 16:47 1,0166961 −2129
2019 4 липня 22:11 1,0167543 6590
2020 4 липня 11:35 1,0166943 −2399
2021 5 липня 22:27 1,0167292 2832
2022 4 липня 07:11 1,0167154 760
2023 6 липня 20:07 1,0166806 −4444
2024 5 липня 05:06 1,0167255 2273
2025 3 липня 19:55 1,0166437 −9957
2026 6 липня 17:31 1,0166440 −9920
2027 5 липня 05:06 1,0167289 2786
2028 3 липня 22:18 1,0166798 −4566
2029 6 липня 05:12 1,0167127 362

Афелій інших планет Сонячної системи[ред. | ред. код]

Нижче наведені афелії інших планет Сонячної системи на основі інформації НАСА[5]:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ernest Klein. A Comprehensive Etymological Dictionary Of The English Language By Ernest Klein. — 1971.
  2. Даты равноденствий, солнцестояний, перигелия и афелия Земли в 2000—2020. Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 27 червня 2014. 
  3. а б в Standish E. M., Williams J. G. Orbital ephemerides of the Sun, Moon, and Planets // Explanatory Supplement to the Astronomical Almanac / Ed. by S. E. Urban, P. K. Siedelmann. — 3rd Edn. — University Science Books, 2012. — С. 305—346.
  4. Earth at Perihelion and Aphelion: 2001 to 2100. Архівна копія на сайті Wayback Machine. Earth perihelion and aphelion Table Courtesy of Fred Espenak, www.Astropixels.com
  5. Solar System Exploration: Planets: Comparison Chart. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 27 червня 2014. 

Див. також[ред. | ред. код]

  • Апоцентр — узагальнення поняття афелію для орбіт тіл, які обертаються не навколо Сонця.
  • Перигелій — антонім афелію, найближча до Сонця точка орбіти.

Джерела[ред. | ред. код]