Ахеменіди — Вікіпедія

Ахеменіди давньоперс. 𐏃𐎧𐎠𐎶𐎴𐎡𐏁 Haxāmaniš
Країна:	Персія
Титули:	Шахіншах, Цар Персії, Фараон Єгипту
Засновник:	Ахемен
Останній правитель:	Дарій III
Рік заснування:	705 до н. е.(?)
Зміщення:	330 до н. е.
Національність:	Перси

Історія Ірану
Держава Ахеменідів 500 року до н. е.
Праісторія Археологія[d]: Куро-аракська культура (3400–2000 до н. е.) Прото-еламіти (3200—2700 до н. е.) Джирофт (3000—2200 до н. е.) Елам (2700—539 до н. е.) Аккад (2400—2150 до н. е.) Луллубеї (2300—700 до н. е.) Касити (1500—1155 до н. е.) Новоассирійська імперія (911—609 до н. е.) Урарту (860—590 до н. е.) Манна (850—616 до н. е.) Перська міфологія Парадата Кеяніди
Античність Мідія (728—550 до н. е.) Скіфське царство (652—625 до н. е.) Тейспіди (635—550 до н. е.) Нововавилонське царство (626—539 до н. е.) Імперія Ахеменідів (648—330 до н. е.) Ахеменіди Вірменське царство (331 до н. е. — 428 н. е.) Атропатена (323 до н. е. — 226 н. е.) Кападокія (320 до н. е. — 17 н. е.) Держава Селевкідів (330—150 до н. е.) Селевкіди Понтійське царство (281–62 до н. е.) Фратарака (III століття — 132 до н. е.) Парфянське царство (247 до н. е. — 224 н. е.) Аршакіди Елімаїда (147 до н. е. — 224 н. е.) Харакена (141 до н. е. — 222 н. е.) Дараяніди (132 до н. е. — 224 н. е.) Індо-парфянське царство (19–225) Паратараджі (125—300) Держава Сасанідів (224—650) Зарміхріди (VI століття — 785) Каренвандіди (550 — XI століття)
Середньовіччя Арабське завоювання (637—651) Праведний халіфат (632—661) Дабуїди (642–760) Баванди (651–1349) Машмугани (651–760) Омеяди (661—750) Бадуспаніди (665–1598) Аббасиди (750—1258) Джустаніди (791 – XI століття) Тахіриди (821—873) Саффариди (861—1003) Алавіди (864—928) Саманіди (819—999) Саффариди (861—1003) Гуріди (879—1215) Саджиди (889—929) Салариди (919—1062) Зіяриди (928—1043) Ільясиди (932—968) Буїди (934—1062) Саларіди (941—1062) Раввадіди (955—1071) Газневіди (977—1187) Какуїди (1008—1141) Насріди (1029—1236) Шабанкара (1030—1355) Сельджуцька імперія (1037—1194) Хорезмшахи (1077—1231) Ільдегізіди (1135—1225) Атабеки Язду (1141—1319) Сальгуриди (1148—1282) Хазараспіди (1155—1424) Пішкініди (1155—1231) Хоршиніди (1184—1597) Кутлугханіди (1223—1306) Міхрабаніди (1236—1537) Курти (1244—1396) Хулагуїди (1256—1335) Чобаніди (1335—1357) Музаффариди (1335—1393) Джалаїріди (1337—1376) Сербедари (1337—1376) Інджуїди (1335—1357) Афрасіаби (1349—1504) Мараши (1359—1596) Імперія Тимуридів (1370—1507) Каркія (1370–1592) Кара-Коюнлу (1406—1468) Ак-Коюнлу (1468—1508)
Нова доба Сефевідський Іран (1501—1736) Сефевіди Хотакі Імперія Афшаридів (1736—1802) Талишське ханство (1747—1826) Зенди (1750—1794) Персія (1781—1925) Каджари
Сучасність Імперська Держава Іран (1925—1979) Ісламська революція (1979) Тимчасовий уряд Ісламська республіка (з 1980)
За темою Військова Економічна Культурна
Інше Назва • Герб • Правителі
Хронологія Категорія • Портал • Інші країни
п о р

Ахемені́ди (давньоперс. Haxâmanišiyâ — Гахаманішія) — династія давньоперських царів та низки похідних династій часів Еллінізму, яка веде свій родовід від Ахемена. Серед Ахеменідів найзначнішими були Кир II Великий і Дарій І Великий. Династія Ахеменідів припинилася в 330 до н. е. внаслідок завойовницьких походів Александра Македонського.

Сучасний стан досліджень[ред. | ред. код]

Щодо історичності Ахемена висловлено контроверсійні думки — наразі немає жодних тогочасних згадок цього антропоніму, тому власне місце Ахемена-Гахаманіша у широкому діапазоні — від міфічного пращура до батька Чишпіша.

У вавилонському маніфесті Кир Великий називає себе «… син Кнбужи, царя великого, царя Аншана, онука Кураша, царя великого, царя Аншана, нащадок Шишпіша, царя великого, царя Аншана, з довічного царського роду…», тобто Ахемен-Гахаманіш Курушем не згадується саме тому, що останній, скоріше за все, не був царем великим, царем Аншану, і, вельми імовірно, його ім'я могло зберегтися як патронім першого перського царя Аншану Чишпіша та з часом стало назвою династії. Але все це наразі залишається на рівні гіпотез та припущень.

Серед епіграфічних пам'яток з руїн Персеполісу відомі два написи Кира Великого — CMa (давньоперс. adam kuruš xšâyathiya haxâmanišiya), CMb (давньоперс. Kûruš xšâyathiya vazraka Haxâmanišiya),^[1] в яких він вже називає себе Гахаманішія — Ахеменід. І хоча щодо датування цих написів висловлено певні застереження,^[2] у близькому за часом написі Дарія Великого ми також бачимо назву династії — Haxâmanišiya. Цікаво те, що в цьому написі Дарій пояснює своє право на владу та описує молодшу гілку Ахеменідів, яка теж, на його думку, мала право на владу:

Dârayavauš xšâyathiya manâ pitâ Vištâspa Vištâspahyâ pitâ Aršâma Aršâmahyâ pitâ Ariyâramna Ariyâramnahyâ pitâ Cišpiš Cišpâiš pitâ Haxâmaniš thâtiy Dârayavauš xšâthiya avahyarâdiy vayam Haxâmanišiyâ thahyâmahy hacâ paruviyata âmâtâ amahy hacâ paruviyata hyâ amâxam taumâ xšâyathiyâ… «Дарій цар (каже): мій батько — Віштаспа, Виштаспин батько — Аршама, Аршамин батько — Аріарамна, Аріарамни батько — Чишпіш, Чишпішин батько — Гахаманіш. Дарій цар (каже): Тому ми звемося Гахаманішія. Споконвічно ми шляхетні. Споконвічно рід наш хшатрійський (царський)…»[3]

Грунтуючись на написах Дараявагауша певний час превалювала думка, що дві гілки Ахеменідів правили у двох сусідніх царствах — Аншані та Парсуа (Парсумаш). Наразі превалює інше бачення тогочасних подій —

«Аншан та Парсуа були альтернативними назвами однієї країни. Починаючи принаймні з середини VII ст. до н. е. Аншан було лише давньою, архаїчною, урочистою назвою, освяченою багатовіковою традицією, яка ще зберігалась у царській титулатурі, та дійсним визначенням цієї країни за назвою її нових володарів стало Парсуа.»[2]

Підтвердженням цьому є наразі відомі згадки Кира, сина Чишпіша, який на власних печатках називає себе Кир Аншанський (= Кир, цар Аншану), а у тогочасних ассирійських офіційних документах його називають Кураш, цар Парсуа (Парсума).^[4] Тобто не відомо жодних підстав для тверджень, що за нащадків Чишпіша Перське царство було поділено на два окремих, і, скоріше за все, ця теза мала виключно офіційний пропагандистський характер.

Отже, починаючи з Дараявагуша Ахеменід (давньоперс. Haxāmanišiya) стало частиною офіційної титулатури перських Царів Царів, про що свідчать відомі монументальні написи і Хшаяраші, і Артахшачі.^[5]

В подальшому від Ахеменідів вели свій родовід низка малоазійських династій, та навіть пізні Аршакіди.

Генеалогічне дерево[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Додатково[ред. | ред. код]

• Імперія Ахеменідів
• Ахеменіди // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Ахеменіди // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 561.