Ахмед Фуад I — Вікіпедія

Ахмад Фуад I
араб. توفيق‎

араб. فؤاد الأول
Султан/Король Єгипту та Судану
Правління 19171936
Попередник Хусейн Каміль
Наступник Фарук I
Біографічні дані
Релігія сунізм і іслам
Народження 26 березня 1868(1868-03-26)[1][2][…]
Каїр, Єгипет
Смерть 28 квітня 1936(1936-04-28)[1][2][…] (68 років)
Каїр, Єгипетське королівство
Поховання мечеть ар-Ріфаї
У шлюбі з Shivakiar Khanum Effendid і Nazli Sabrid
Діти син: Фарук I
дочка: Фавзія Фуад
Династія Династія Мухаммеда Алі
Батько Ізмаїл Паша
Мати Feriyal Kadinefendid
Нагороди
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ахмад Фуад I (араб. فؤاد الأول‎, англ. Fuad I of Egypt; 26 березня 1868 — 28 квітня 1936) — султан (19171922), потім король Єгипту та Судану (192236).

Правління[ред. | ред. код]

Головною подією в період правління Ахмеда Фуада I стало те, що 28 лютого 1922 року Велика Британія в односторонньому порядку визнала незалежність Єгипту. Відтак, Ахмед Фуад I змінив свій титул з султана на короля.

Загалом правління Фуада І було позначено протистоянням з вафдістами, що вимагали не формальної, а справжньої незалежності для Єгипту.

У 1930 році Ахмед Фуад I, намагаючись зміцнити свою (королівську) владу скасував дію Конституції 1923 року, замінивши її новою, за якою парламенту відводились суто консультативні функції, проте у зв'язку з широким суспільним розголосом і народними протестами 1935 року вимушений був повернути до дії попередню конституцію.

Після смерті Фуада I, трон успадкував його син Фарук I.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]