Бадан-Яворенко Олександр Іванович — Вікіпедія

Бадан-Яворенко Олександр Іванович
Народився 1 березня 1894(1894-03-01)
Вільки Мазовецькі, Рава-Руський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 3 листопада 1937(1937-11-03) (43 роки)
Сандармох, Повенецьке міське поселенняd, Медвеж'єгорський районd, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР
Поховання Сандармох
Країна  СРСР
Діяльність журналіст
Знання мов українська і російська
Партія КПРС

Бадан-Яворенко Олександр Іванович (нар. 1 березня 1894(18940301), Вілька Мазовецька — пом. 3 листопада 1937, спецкомбінат НКВД СССР в урочищі Сандармох) — український політичний діяч лівого спрямування. Журналіст, історик. Доктор права.

Жертва сталінського терору.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Вілька Мазовецька. Під час Першої світової війни служив в австро-угорському війську, учасник боїв за Львів в польсько-українській війні.

1919 року переїхав до Чехословаччини і отримав громадянство, того ж року перебрався до Відня. Особистий секретар Володимира Винниченка під час його приїзду в Україну (24 травня — 23 вересня 1920).

Здобув правничу, філософську та дипломатичну освіту в університетах Кракова, Відня й Праги. Працював державним службовцем, адвокатом у Східній Словаччині та Закарпатській Україні, зокрема в Хусті та Берегові. Належав до соціал-демократичної партії, від 1924 — Комуністичної партії Чехословаччини.

1926 його позбавлено громадянства ЧСР, переїхав до Радянської України. Працював у Держплані, викладав у Комуністичному університеті імені Артема. Учений секретар Наркомосу УСРР (1927—1930). Учасник конференції з обговорення проекту харківського правопису у травні-червні 1927 року. Редактор «Статей і промов» (т. 1, 2, 4, 5) Миколи Скрипника, член правління товариства «Історик-марксист». 1929 виключений із КП(б)У та товариства «Історик-марксист» за «яворщину». Завідував редакцією чужомовних словників УРЕ, професор всесвітньої історії харківських вузів (1930—1933).

Заарештований 19 лютого 1933 у справі «Української військової організації». Судовою «трійкою» при колегії ДПУ УСРР 23 вересня 1933 засуджений до 10 років позбавлення волі.

Відбував покарання у Верхньоуральському політичному ізоляторі ОДПУ та в Соловецькому таборі особливого призначення в системі ГУЛАГ СССР. Особливою «трійкою» Управління НКВД по Ленінградської області 9 жовтня 1937 засуджений до розстрілу. Вивезений із Соловків і розстріляний в урочищі Сандармох поблизу робітничого селища Медвежа Гора (нині Медвеж'єгорськ, Республіка Карелія, РФ).

Реабілітований більшовицьким Військовим трибуналом Київського військового округу 18 лютого 1959.

Автор праці «Закарпатська Україна: соціально-економічний нарис» (1929), низки наукових статей.

Література[ред. | ред. код]

  • Винниченко В. Щоденник, т. 1-2. Едмонтон-Нью-Йорк, 1980-83;
  • Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції (20-50-ті роки XX ст.). К., 1994;
  • Рубльов О., Фельбаба М. О. І. Бадан-Яворенко — Учений секретар НКО УСРР, завідувач сектору чужомовних словників «УРЕ». «Історія України: Маловідомі імена, події, факти», 2001, вип. 12.

Джерела[ред. | ред. код]