Базилевський Володимир Олександрович — Вікіпедія

Базилевський Володимир Олександрович
Народився	14 серпня 1937(1937-08-14) (86 років) Байдакове
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	поет письменник перекладач
Alma mater	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Знання мов	українська
Членство	Національна спілка письменників України
Роки активності	1954 — тепер. час
Нагороди

Володи́мир Олекса́ндрович Базиле́вський (нар. 14 серпня 1937(19370814), село Байдакове, Онуфріївського району Кіровоградської області) — український поет, письменник, літературний критик, перекладач.

Член Національної спілки письменників України (від 1972 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 серпня 1937 р. в селі Байдакове, Омельницька сільська рада, Онуфріївського району Кіровоградської області в сім'ї службовця. 1962 року закінчив філологічний факультет Одеського університету.

Працював кореспондентом газет «Чорноморська комуна» (Одеса), «Кіровоградська правда» (Кіровоград), старшим редактором видавництва «Промінь» (Дніпропетровськ), керівником літературної студії «Сівач» (Кіровоград).

Був членом КПРС.

Друкуватися почав 1954 року.

Автор книжок поезії «Поклик простору» (1977), «Допоки музика звучить» (1982), «Чуття землі небесне» (1983), «Труди і дні» (1984), «Вибране» (1987), «Колодязь» (1988), однотомника вибраних поетичних творів «Вертеп» (1992), «Вокзальна площа» (1995), «Украдене небо» (1999), «Віварій» (2004), «Кінець навігації» (2004), «Крик зайця» (2004), «Читання попелу» (2007), «Шляхами вітру» (2011) та книг критичної прози «І зав'язь дум, і вільний лет пера» (1990), «Лук Одіссеїв» (2005), «Холодний душ історії» (2008).

Премії[ред. | ред. код]

• 1990 — літературна премія ім. Павла Тичини (за книгу «Колодязь»);
• 1996 — Державна премія України імені Тараса Шевченка (за книгу «Вертеп»);
• 2005 — літературна премія ім. Володимира Свідзінського (за поетичні збірки «Віварій» і «Кінець навігації»)^[1];
• 2006 — літературна премія ім. Євгена Плужника (за книгу «Крик зайця»);
• 2006 — Міжнародна літературна премія ім. Пантелеймона Куліша (за книгу «Холодний душ історії»).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Хитрук В. О. Базилевський Володимир Олександрович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 112.
• Астаф'єв О. Г. Базилевський Володимир Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 89.
• Письменники Радянської України : бібліографічний довідник / упоряд.: О. В. Килимник, О. І. Петровський. — К. : Радянський письменник, 1976. — 416 с. — С. 11.
• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 9.
• Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 9—10.
• Шевченківські лауреати 1962–2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 35—37.
• Клочек Г. Поезія — труд серця й розуму // Київ. — 1983. — № 8.
• Новиченко Л. Незамінність слова // Вітчизна. — 1988. — № 5.
• Козак М. Не дати душу на поталу // Київ. — 2001. — № 9—10.
• Клименко О. Пристрасний ревізіонізм Володимира Базилевського // ЛітАкцент. — 2009. — № 3. С. 324–329. [Архівовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Клименко О. Стоїчний опір часові та матерії // Українська літературна газета. — 2013. — № 6(90). [Архівовано 25 липня 2018 у Wayback Machine.]

Електронні джерела[ред. | ред. код]

• Базилевський Володимир Олександрович. Біографія [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• Володимир Базилевський. Збірка віршів «Чуття землі небесне» [Архівовано 13 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
• https://web.archive.org/web/20120423082500/http://www.nspu.org.ua/dovidnyk/Б
• Володимир Базилевський: «Велика література — духовна за своєю суттю…»

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.