French
DeutschБазиліка Нотр-Дам де Віктуар — Вікіпедія
| Базиліка Нотр-Дам-де-Віктуар | |
|---|---|
 | |
| 48°52′00″ пн. ш. 2°20′27″ сх. д. / 48.86667° пн. ш. 2.34083° сх. д.Координати: 48°52′00″ пн. ш. 2°20′27″ сх. д. / 48.86667° пн. ш. 2.34083° сх. д. | |
| Тип | мала базиліка (23 лютого 1927) |
| Статус спадщини |  Історична пам'ятка Франції |
| Країна |  Франція |
| Розташування | Париж, II округ |
| Конфесія | Римо-католицька церква |
| Єпархія | Паризька архідіоцезія |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Архітектор | П'єр Ле Мюеd |
| Засновник | Людовик XIII |
| Засновано | 1740 |
| Прийнято рішення про будівництво | 1628 |
| Закладено перший камінь | 9 грудня 1629 |
| Будівництво | 1629 — 1740 |
| Власник | municipality of Parisd[1] |
| Адреса | площа Петіт-Пересd |
| Сайт | notredamedesvictoires.com |
  Базиліка Нотр-Дам де Віктуар (Франція)  Базиліка Нотр-Дам де Віктуар (Париж) | |
 | |
 Базиліка Нотр-Дам де Віктуар у Вікісховищі | |
Базиліка Нотр-Дам-де-Віктуар (фр. Basilique Notre-Dame-des-Victoires) — римо-католицька церква в Парижі. Має почесний статус «мала базиліка». Вона єдина будівля, що збереглася від комплексу монастиря августинців. Історична пам'ятка Франції.
Розташування[ред. | ред. код]
Базиліка Нотр-Дам-де-Віктуар розташовується на однойменній вулиці у II окрузі Парижа, біля площі Петіт-Перес, на північ від моста Пон-Неф та вулиці Ріволі.
Історія[ред. | ред. код]
Рішення про будівництво базиліки Нотр-Дам-де-Віктуар було прийнято у 1628 році, відразу після взяття військами Людовика XIII Ла-Рошель. Для будівництва базиліки обрали діючий з 1619 року монастир августинців. Монастир до наших днів не зберігся.
9 грудня 1629 року перший камінь базиліки заклав король Людовик XIII. Будівництво базиліки велось за проектом провідного французького архітектора П'єра Ле Мюе. Майже після закладення фундаменту закінчилися кошти, і будівництво базиліки було тимчасово припинено. Тільки у 1656 році, через 26 років, було відновлено будівництво. Після відновлення будівництва архітектором став Лібераль Брюан, згодом — Ґабріель Ле Дюк[it].
У 1666 році базиліку Нотр-Дам-де-Віктуар було освячено архієпископом Парижу Жаном-Франсуа де Ґонді, але будівельні роботи тривали ще не одне десятиліття. Спорудження базиліки було завершено тільки в 1740 році, до цього часу Жаном Сільвеном Карто[fr] був оформлений її фасад, та внутрішні інтер'єри.
Під час французької революції монастир августинців був закритий, базиліку розграбували, а сама будівля довший час використовувалося не за призначенням. У ній розташовувалася Національна лотерея та фондова біржа.
Базиліку Нотр-Дам-де-Віктуар було повернути католицькій церкві у 1802 році, і від тоді вона використовується як парафіяльна церква.
У 1836 році кюре Шарль-Елеонор Дюфріше Дестене присвятив базиліку Непорочному Серцю Діви Марії.
Почесний статус «малої базиліки Парижа» отримала у 1927 році.
У 1972 році базиліка Нотр-Дам-де-Віктуар була внесена у список пам'яток Франції[2].
Архітектура[ред. | ред. код]
Проект базиліки Нотр-Дам-де-Віктуар розробив архітектор П'єр Ле Мует, вибравши концепцію церкви прямокутної форми з непарним числом різних по висоті нав та бічними капелами, які сполучаються між собою.
Базиліка має строгий симетричний фасад сіруватого кольору, побудований у 1737 році архітектором Жаном Сільвеном Карто. Фасад ділиться на два поверхи, нижній прикрашений іонічними пілястрами, верхній — коринфськими пілястрами. Зверху фасад прикрашений класичним портиком, над яким височить католицький хрест.
.jpg)
Інтер'єр[ред. | ред. код]
Головною окрасою базиліки є її унікальні вітражі та картини, що зображують різні події з життя Святого Августина. Серед картин є сім великих полотен Шарля-Андре ван Лоо, «першого художника» Людовика XV, присвячених життю Святого Августина та облозі Ла-Рошелі, які розташовані в криласі[3].
У східній частині трансепту знаходиться чудотворна статуя Діви Марії з Немовлям, що стоїть на кулі, прикрашеній зірками. Перші випадки зцілення чудотворною статуєю були помічені у 1836 року. З цього часу поломники стали приносити Богоматері дари.
У базиліці є органа XVIII століття роботи Луї Реньє[4]. Композитор Франсуа Робердей був органістом у базиліці.
В базиліці поховані:
- Мішель Ламбер — співак та композитор.
- Жан Батіст Люллі — композитор, основоположник французької класичної опери.
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Орган
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- ↑ Eglise Notre-Dame-des-Victoires [Архівовано 7 травня 2019 у Wayback Machine.] «Base Merimee»
- ↑ Martin Schieder, Fondation royale et temple des arts. L'eglise Notre-Dame des Victoires a Paris, in Place des Victoires, sous la direction d'Isabelle Dubois, Alexandre Gady et Hendrik Ziegler, Paris 2003.
- ↑ Base Merimee PM75000502 [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт (фр.)(англ.)
|
