Байрак — Вікіпедія

Байрак

Байра́к[1] (тур. buyrak — ущелина, урвище або балка), рідше баїр (крим. bayır — пагорб або зарослий схил)[2] — сухий або вологий яр (балка), що заріс деревами (здебільшого дубовими дібровами) чи чагарниковими кущами[3]. Власне, такі діброви теж називають байраками.

Північно-степовий ландшафтний комплекс у поєднанні з деревними та трав'яними біоценозами по суті утворює лісостепи. Байракам характерні ерозійні форми рельєфу північної частини степової та південної частини лісостепової зон в місцевостях з глибоким базисом ерозії, більшими запасами вологи у донних ґрунтах і прохолоднішим мікрокліматом. Байраки мають добре розвинені схили.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Байрак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  3. Байрак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]