Бакуменко Микола Васильович — Вікіпедія

Бакуменко Микола Васильович
Народився 1 листопада 1937(1937-11-01)
село Дуванка, тепер Золочівського району Харківської області
Помер 6 березня 1992(1992-03-06) (54 роки)
місто Луганськ
Національність українець
Заклад Донбасантрацит
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден «Знак Пошани»Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСРПочесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Микола Васильович Бакуменко (1 листопада 1937(19371101), село Дуванка, тепер Золочівського району Харківської області — 6 березня 1992, місто Луганськ) — український радянський діяч, гірничий інженер, секретар Ворошиловградського обласного комітету КПУ, генеральний директор виробничого об'єднання «Луганськвугілля» (1989—1992).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині робітників.

У 1961 році закінчив Харківський гірничий інститут.

З 1961 року працював на шахтах тресту «Антрацит»: помічник начальника видобувної дільниці, начальник дільниці, головний інженер шахти № 54 Луганської області. Член КПРС.

Потім — заступник керуючого тресту «Антрацит» Луганської області. До 1975 року — заступник начальника комбінату «Донбасантрацит» міста Красний Луч Ворошиловградської області.

4 березня 1975 — 5 жовтня 1978 року — 1-й секретар Лисичанського міського комітету КПУ Ворошиловградської області.

У 1978 — 3 грудня 1988 року — секретар Ворошиловградського обласного комітету КПУ — завідувач відділу вугільної промисловості Ворошиловградського обласного комітету КПУ.

У грудні 1988 — травні 1989 року — завідувач соціально-економічного відділу Ворошиловградського обласного комітету КПУ.

У травні 1989 — 6 березня 1992 року — генеральний директор виробничого об'єднання «Луганськвугілля» Луганської області.

Помер 6 березня 1992 року. Похований в місті Луганську.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]