Балаба Ігор Григорович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балаба.
Ф
Ігор Балаба
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Григорович Балаба
Народження 29 січня 1939(1939-01-29)
  Сталіно, УРСР
Смерть 31 січня 2011(2011-01-31) (72 роки)
  Луганськ, Україна
Поховання Луганськ
Зріст 175 см
Вага 69 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
195?—1957
1958—1959 		СРСР «Торпедо» (М)
СРСР «Динамо» (К)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1959—1960 СРСР «Арсенал» (К) 36 (5)
1960—1968 СРСР «Трудові резерви» (В) 230 (41)
1968—1969 СРСР «Комунарець» 2+ (0+)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Ігор Григорович Балаба (нар. 29 січня 1939, Сталіно, УРСР — пом. 31 січня 2011, Луганськ, Україна) — радянський футболіст, нападник. Зіграв 39 матчів і забив 4 м'ячі у вищій лізі СРСР. Майстер спорту СРСР (1962).

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи московського «Торпедо», у складі команди вигравав першість Москви серед юнаків. Перший тренер — Микола Георгійович Котов. Після закінчення школи спочатку не хотів пов'язувати своє життя з футболом і вступив до Київського інституту інженерів цивільної авіації, однак потім став виступати за футбольну команду інституту, став чемпіоном Києва серед вузів і був помічений представниками київського «Динамо». У складі «Динамо-2» ставав переможцем молодіжного чемпіонату СРСР. У 1959-1960 роках грав у класі «Б» за київський «Арсенал».

У 1960 році перейшов у луганські «Трудові Резерви» (пізніше — «Зоря»), які очолював його батько — Григорій Балаба. У складі луганської команди виступав наступні дев'ять сезонів, грав переважно на лівому фланзі нападу. У 1962 році став чемпіоном Української РСР серед команд класу «Б», у 1966 році — переможцем другої групи класу «А». Двічі включався до списку 33-х найкращих футболістів УРСР — в 1962 році під № 1, у 1966 році — під № 3. У 1963 році брав участь в міжнародному матчі з бразильським «Флуміненсе» і забив єдиний м'яч «Зорі» (1:2)[1]. У вищій лізі дебютував 2 квітня 1967 року в матчі з московським «Спартаком»[2]. Перший м'яч на найвищому рівні забив 27 квітня 1967 року в ворота «Крил Рад»[3]. У вищій лізі зіграв 39 матчів і забив 4 м'ячі, а всього в чемпіонатах у складі «Зорі» — 230 матчів і 41 гол (за іншими даними — 231 матч і 42 голи). Влітку 1968 покинув команду, після того як новий тренер «Зорі» Віктор Гуреєв затіяв омолодження складу.

У 1968-1969 роках виступав у другій лізі за «Комунарець» (Комунарськ, нині — «Сталь» Алчевськ). У 30-річному віці завершив спортивну кар'єру, в подальшому багато років працював майстром на луганському заводі імені Жовтневої революції (тепловозобудівний завод).

Виступав за юнацьку й молодіжну збірні СРСР. Також грав за збірну Української РСР, в тому числі брав участь в турне по країнах Африки.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Батько — Григорій Федорович Балаба (1911-2003) — відомий футболіст і тренер. Дружина, Ольга Василівна (до шлюбу Тихонюк), була волейболісткою, виступала за луганську «Іскру». У сім'ї двоє дітей — Андрій і Наталя.

Закінчив Луганський машинобудівний інститут, в який перевівся в 1960 році з Київського інституту інженерів цивільної авіації.

Помер 31 січня 2011 року в Луганську, через два дні після свого 72-річчя[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 09.06.1963. Трудові резерви (Луганськ, СРСР) — Флуміненсе (Бразилія). Товариський матч
  2. ↑ Матч Зоря Л - Спартак М. footballfacts.ru
  3. ↑ Матч Крила Рад Кб - Зоря Л. footballfacts.ru
  4. ↑ Помер Ігор Балаба. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 6 березня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Балаба_Ігор_Григорович&oldid=41990894