French
DeutschБалагурак Іван Васильович — Вікіпедія
| Балагурак Іван Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 29 червня 1922 Косів |
| Помер | 13 лютого 2001 (78 років) Косів, Івано-Франківська область, Україна |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | різьбяр по дереву |
| Alma mater | Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва |
| Вчителі | Корпанюк Юрій Іванович, Корпанюк Семен Іванович і Девдюк Василь Григорович |
| Членство | Спілка радянських художників України |
| Брати, сестри | Балагурак Осип Васильович |
| Нагороди |  |
Іван Васильович Балагура́к (29 червня 1922, Косів — 13 лютого 2001, Косів) — український художник декоративно-ужиткового мистецтва (різьблення по дереву); член Спілки радянських художників України з 1958 року; заслужений майстер народної творчості УРСР з 1968 року. Брат різьбяра Осипа Балагурака.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 29 червня 1922 року в місті Косові (нині Івано-Франківська область, Україна). Закінчив Косівське художньо-виробниче училище[1]. Професії навчався у Федора Когута, Юрія і Семена Корпанюків, Василя Девдюка.
З 1939 року працював в артілі «Гуцульщина» (з 1948 року — фабрика імені Тараса Шевченка). У 1959 році перейшов на творчу роботу в художньо-виробничі майстерні Художнього фонду УРСР[1].
Жив у місті Косові в будинку на вулиці Павлика, № 22, потім в будинку на вулиці Павлика, № 40[2]. Помер в Косові 13 лютого 2001 року
Творчість[ред. | ред. код]
Працював в галузі декоративного мистецтва (художня різьба по дереву, інкрустація). Асортимент майстра складали барильця, боклаги, рахви, цукорниці, вази, підноси, шкатулки, портсигари, туалетні прибори, меблі, ківоти, хрести, свічники. Працював переважно в техніці сухої різьби. Серед робіт:
- декоративна тарілка «Богдан Хмельницький» (1957);
- книга-адреса з портретом Володимира Леніна (1969);
- декоративна тарілка «Василь Стефаник» (1971);
На шевченківську тему виконав:
- портрет Тараса Шевченка в інкрустованій рамі (1961);
- книжку-адрес із силуетом поета (1961);
- тарілки ювілейні (1961, 1964);
- тарілки з силуетом (1964) та барельєфом (1966);
- ракву з силуетом поета і ювілейну скриньку (обидві — 1964).
Для Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» виконав комплекти гуцульських меблів, декоративні тарелі.
Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1947 року, зарубіжних з 1956 року, зокрема:
- в СРСР: у Києві у 1946, 1961, 1963, 1980 роках, Москві у 1957, 1972 роках, Івано-Франківську в 1987 році, Коломиї у 1987 році;
- зарубіжних: у Пловдові (Болгарія), Празі (Чехія), Познані (Польща), Лейпцизі (Німеччина), Загребі (Хорватія), Відні (Австрія), Парижі, Марселі (Франція), Брюсселі (Бельгія), Монреалі (Канада), Нью-Йорку (США), Кіото (Японія), Улан-Баторі (Монголія)[1].
Твори зберігаються в Музеї народного мистецтва Гуцульщини в Коломиї (36 робіт майстра)[1], Музеї етнографії у Санкт-Петербурзі, Національному музеї декоративного мистецтва України у Києві, музеях Львова, Косова, а також у приватних колекціях[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
- ↑ Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 8 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 27 грудня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Балагурак, Иван Васильевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1970. — Т. 1 (Аавик—Бойко). — С. 269. (рос.);
- Балагурак Іван Васильович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 22.;
- Балагурак Іван Васильович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 15.
- Балагурак Іван Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.;
- Балагурак Іван Васильович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., С. 54;
- Балагураки // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 43. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- О. Г. Соломченко. Балагурак Іван Васильович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 132. — ISBN 5-88500-27-1.;
- Балагураки // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 37—38. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Д. В. Степовик. Балагурак Іван Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.;
- Олена Клименко. Балагурак Іван Васильович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — Т. 1 А—В. — С. 308. — ISBN 978-966-02-6421-2.;
|
