Бандрівський Дмитро Григорович — Вікіпедія
Бандрівський Дмитро Григорович | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Дмитро | |||
Народився | 23 листопада 1897 с. Городищі (тепер Самбірський район, Львівська область) | |||
Помер | 2 липня 1983 (85 років) м. Львів | |||
Країна | Австро-Угорщина ЗУНР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник, мовознавець, етнограф, літературознавець | |||
Сфера роботи | літературна діяльністьd[1], філологія[1], діалектологія[1] і етнографія[1] | |||
Alma mater | філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка | |||
Мова творів | українська | |||
|
Дмитро́ Григо́рович Бандрі́вський (23 листопада 1897, с. Городище, тепер Самбірського району Львівської області — 2 липня 1983, Львів) — український письменник, мовознавець, етнограф, літературознавець; член Спілки письменників України (з 1950 р.), кандидат філологічних наук з 1956 р.
Життєпис[ред. | ред. код]
Дмитро Бандрівський народився в селі Городищі Самбірського району на Львівщині в селянській сім'ї. Закінчив польську класичну гімназію в м. Самборі (1917 р.) та філологічний факультет Львівського університету (1931 р.). Дістав ступінь доктора слов'янської філології. Заробляв на прожиття приватними уроками. Після 1939 р. вчителював, працював на науковій роботі у Львівському філіалі Інституту суспільних наук АН УРСР.
Літературна творчість[ред. | ред. код]
З 1920-х рр. виступає у львівській пресі з оповіданнями, фейлетонами, статтями. Окремими виданнями вийшли: книжки поезій «На ясний шлях» (ч. 1—1922, ч. 2—1923), повість «Це було недавно» (1951); записки вчителя «Під синіми горами» (1955); збірка оповідань «Щастя» (1960); повісті «Записки незнайомого» (1966), «В краю орлів» (1967), повість та етюди «Крізь призму літ» (1969), етюди «Дві ясні зірниці» (1972).
Наукові праці[ред. | ред. код]
Досліджував питання фольклору, етнографії, діалектології (монографія «Говірки Підбузького району Львівської області» 1960; статті «Фонетичні особливості бойківських говірок Боринського і Турківського районів Дрогобицької області», 1959; «Фонетичні особливості говірок Дрогобицького району Львівської області», 1960; «Деякі морфологічні особливості говірок Турківського району Львівської області», 1960; «Деякі особливості говірки лемківських переселенців у с. Липівці на Дрогобиччині», 1961; «Матеріали до діалектичного словника Бориславського і суміжних районів Львівської області», 1961, та ін.).
Склав 15 карт до «Атласу української мови» (т. 2, 1988).
Помер у Львові , похований на 51 полі Личаківського цвинтаря.
Джерела[ред. | ред. код]
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с.
- http://ulif.com.ua/UNBA/db/data/?ids=0000001648[недоступне посилання з серпня 2019]
- Франко 3. Т. Бандрівський Дмитро Григорович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Дорошенко О. Доля митця. Дмитрові Бандрівському — 70. «Жовтень», 1967, № 12.