Баретер — Вікіпедія

Баре́тер (англ. barretter)  — пристрій, який автоматично підтримує силу струму при змінах напруги на кінцях дроту. Застосовуються переважно в електротехнічних пристроях.

Конструкція — заповнений воднем скляний балон, всередині якого вміщено тонкий залізний або вольфрамовий дріт.

Вольт-амперна характеристика баретера на певному діапазоні зміни напруги майже горизонтальна. Маркування баретера вказує на його характеристики, наприклад 0,85Б5,5-12: 0,85 — струм (А), який баретер здатний підтримувати постійним; 5,5-12 — ділянка зміни напруги (В) на ділянці баретування.

Баретер застосовувався для стабілізації струму електровакуумних ламп при зміні напруги живлення. Зараз витіснений транзисторами. Масове виробництво транзисторів практично повністю витіснило з використання бареттери, оскільки ділянка колекторних (стокових) ВАХ у транзисторів (особливо польових) придатна для стабілізаторів струму. Схеми на напівпровідникових приладах виходять точними, компактними, довговічними та легко керованими.

Див. також[ред. | ред. код]

• Діод Зенера (Стабілітрон)

Джерела[ред. | ред. код]

• УРЕС — 2-е видання.
• Текст лекцій з дисципліни «Теоретичні основи електротехніки». Частина II (для студентів усіх форм навчання напрямів 6.050701 — «Електротехніка та електротехнології», 6.050702 — «Електромеханіка») / Укл.: Форкун Я. Б, Самошкін В. П., Капустін Г. В. — Х.: ХНАМГ, 2009. — 87 с.

Це незавершена стаття про електроніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.