French
DeutschБарин Степан Якович — Вікіпедія
| Степан Якович Барин | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 листопада 1914 Дзигівка, Ямпільський повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер | 3 червня 1983 (68 років) Нижній Тагіл, Свердловська область, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Нижній Тагіл |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | сталевар |
| Заклад | АрселорМіттал Кривий Ріг |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |     |
Степан Якович Барин (нар. 14 листопада 1914, Дзигівка — пом. 3 червня 1983, Нижній Тагіл) — радянський сталевар, новатор виробнитва, Герой Соціалістичної Праці.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 14 листопада 1914 року в селі Дзигівці Ямпільського повіту Подільської губернії Російської імперії (тепер Могилів-Подільський район Вінницької області, Україна). З 1933 року працював на Криворізькому металургійному комбінаті електросталеплавщиком в фасонно-ливарному цеху. 1937 року його, як досвідченого сталевара, перевели на Харківський тракторний завод для пуску електросталеплавильних печей.
У 1941 році з заводом евакуйований в місто Нижній Тагіл. Працював в цеху дрібного сталевого лиття Уралвагонзаводу майстром, старшим майстром сталеплавильного відділення. У 1958 році закінчив Нижньотагільський машинобудівний технікум за спеціальністю «Електрообладнання промислових підприємств і установок». В ході трудової діяльності ініціював впровадження нового методу футерування електросталеплавильних печей вогнетривкою пластичною масою замість цегли, що привело до підвищення їх працездатності без зупинки на холодний ремонт з 60—80 плавок до 40 тисяч. Метод знайшов широке застосування в металургійній промисловості як в СРСР, так і в країнах Європи.
Обирався членом ЦК профспілки працівників транспортного машинобудування, членом Пленуму ЦК КПРС. У 1960-ті роки очолював на заводі раду новаторів, яка займалася питаннями передачі і впровадження досвіду передовиків, залучення робітників до управління виробництвом.
Помер у Нижньому Тагілі 3 червня 1983 року. Похований на міському кладовищі «Піхтові гори».
Нагороди[ред. | ред. код]
- Герой Соціалістичної Праці: медаль «Серп і Молот» № 9093, орден Леніна № 328881 (19 липня 1958; за видатні успіхи, досягнуті в справі розвитку чорної металургії).
| |||||||
