Баритові руди — Вікіпедія

Бари́тові ру́ди — природні мінеральні утворення, що містять барит в таких концентраціях, при яких технічно можливо і економічно доцільне його вилучення та використання.

Родовища баритових руд поділяються на власне баритові і комплексні, переважно сульфідно-баритові.

До перших належать ті, в яких барит є єдиним або найголовнішим корисним компонентом.

Класифікація[ред. | ред. код]

Власне баритові руди за мінеральним складом поділяються на істотно баритові, кварц-баритові, кальцит-баритові та ін. У вигляді домішок в них присутні оксид заліза, сульфіди свинцю, цинку, міді, золото; концентрації останніх можуть досягати значень, що являють інтерес при комплексній переробці руд. До складу баритових руд може входити вітерит — до декількох десятків %. Встановлені світові запаси власне баритових руд, складають близько 300 млн т (1980).

Комплексні баритові руди поділяються на барито-флюоритові, барито-колчеданні, барито-поліметалічні, барито-целестинові та ін.

За умовами утворення виділяються такі генетичні типи родовищ баритових руд:

гідротермальні, середньо- і низькотемпературні, серед яких розрізняють жильні (найпоширеніші),
метасоматичні;
родовища вивітрювання елювіальні і делювіальні розсипи.

Все більшого значення набувають стратиформні родовища.

Родовища[ред. | ред. код]

В Україні скупчення баритових руд розвідане на Біганському родовищі у Закарпатській області. Верхня товща містить власне баритові руди, а нижня — комплексні руди.

Переробка баритових руд[ред. | ред. код]

Технологічна схема переробки баритових руд (рис. ) включає дві-три стадії дроблення, відсадку, концентрацію на столах і флотацію.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.