Барсук Володимир Олексійович — Вікіпедія

Барсук Володимир Олексійович
Народився 5 січня 1939(1939-01-05)
Любарка, Базарський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер 10 грудня 2004(2004-12-10) (65 років)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність сценарист
Alma mater Київський університет, Академія суспільних наук при ЦК КПРС
Науковий ступінь кандидат філософських наук
Нагороди Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1980
IMDb ID 7523716

Володи́мир Олексі́йович Барсу́к (5 січня 1939, Любарка Народицького району Житомирської області — 10 грудня 2004, Київ) — український радянський журналіст, кіносценарист. Кандидат філософських наук (1974).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив 1961 року Київський університет, 1974 — Академію суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1961—1971 роках працював у системі Держтелерадіо УРСР, з 1974 по 1990 — відповідальний працівник ЦК КП УРСР.

З 1990 по 1992 — помічник прем'єр-міністра України Вітольда Фокіна, в 1992—1994 — заступник керівника інформаційно-аналітичної служби Президента України, з квітня по серпень 1994 — голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Починаючи 1995 роком — консультант-помічник народного депутата України Леоніда Кравчука.

Могила Володимира Барсука, Байкове кладовище

Автор кіносценаріїв:

Нагороджений Шевченківською премією 1980 року — разом з Альбертом Путінцевим — співавтор сценарію, Олександром Бузилевичем, Віктором Кущем — оператори — за публіцистично-документальний телефільм за книжкою Брежнєва «Відродження» студії «Укртелефільм».

Помер у 65-річному віці 10 грудня 2004 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′02″ пн. ш. 30°30′03″ сх. д. / 50.4174750° пн. ш. 30.5008806° сх. д. / 50.4174750; 30.5008806).

Джерела[ред. | ред. код]