French
DeutschБейбарс II аль-Джашанкір — Вікіпедія
| Бейбарс II араб. بيبرس الجاشنكير | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1309 — 1309 | |||
| Попередник: | Мухаммад I ан-Насір | ||
| Спадкоємець: | Мухаммад I ан-Насір | ||
| Смерть: | 5 квітня 1310 Каїр, Єгипет | ||
| Національність: | черкес | ||
| Країна: | Єгипет і Мамлюкський султанат[1] | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Рід: | Бахріти | ||
Бейбарс II аль-Джашанкір (повне ім'я: аль-Малік аль-Музаффар Рукн аль-Дін Бейбарс аль-Джашанкір, також відомий як Абу аль-Фатх; араб. بيبرس الجاشنكير; помер 1310) — мамелюкський султан Єгипту з династії Бахрітів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Був рабом у султана Калауна, який відзначав його здібності та сприяв його кар'єрному зростанню[2].
1309 року султан Мухаммад I ан-Насір повідомив про своє бажання здійснити хадж, маючи на меті звільнитись з-під нагляду своїх опікунів. Натомість він зачинився у фортеці Карак та зрікся престолу. Мамелюки обрали новим султаном Бейбарса, однак уся Сирія не визнала його та продовжувала підпорядковуватись Мухаммаду. Невдовзі Бейбарс II залишив Каїр, а Мухаммад утретє зійшов на престол. Бейбарса й Салара, який його підтримував, схопили і стратили. Після смерті Бейбарса бурджитські мамелюки зазнали репресій, а їхній корпус на декілька десятиліть втратив свій вплив.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
- ↑ Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Джерела[ред. | ред. код]
- Монархи. Мусульманский Восток VII–XV/Бахриты
- Complex of Baibars al-Jashnakir [Архівовано 1 січня 2004 у Wayback Machine.] (англ.)
- Coins of Baibars al-Jashnakir [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
|
