Бенячкова Габріела — Вікіпедія

Бенячкова Габріела
словац. Gabriela Beňačková
Народилася 25 березня 1947(1947-03-25)[1][2][…] (77 років)
Братислава, Чехословаччина[4]
Країна  Словаччина
 Чехословаччина[4]
Діяльність оперна співачка
Alma mater Вища школа виконавських мистецтв у Братиславі (1971)
Знання мов словацька[5]
У шлюбі з Josef Čápd[6] і Ľudovít Marcingerd
Нагороди
IMDb ID 0070151

Габріела Бенячкова (Габріела Бенячкова-Чапова, словац. Gabriela Beňačková-Čápová, нар. 25 березня 1947 року, Братислава , Чехословаччина)  — чехословацька і словацька оперна співачка, ліричне сопрано.

Біографія[ред. | ред. код]

Бенячкова з дитинства навчалася грі на фортепіано, співу і балету. Співала в дитячому хорі Чехословацького радіо в Братиславі. Навчалася вокалу з 1962 року в Братиславській консерваторії, в 1966—1967 роках в Жилінській консерваторії, в 1967—1971 роках — в Академії виконавських мистецтв у Братиславі.

У 1969 році стала лауреатом конкурсу Яначека в Лугачовице і абсолютною переможницею конкурсу Дворжака в Карлових Варах. Перемога в цих конкурсах дала Бенячковій можливість вступити в Національний театр у Празі, де з 1970 року вона виконувала партії чеського, російського та італійського репертуару. З 1974 року виступала в Віденській опері, а згодом — на найбільших світових сценах. У 1991 вийшла на сцену Ковент-Гардена (Леонора в «Фіделіо» Бетховена) і дебютувала в Метрополітен-опера в заголовній партії в опері Яначека « Катя Кабанова». Озвучувала головну героїню фільму «Божественна Емма» (The Divine Emma) — видатну чеську співачку Емму Дестін.

Бенячкова спеціалізується на творах словацьких і чеських композиторів: Сухоня, Сметани, Яначека, Дворжака. Вважається однією з найбільших виконавиць ролі Єнуфа. Виступ з цією партією в партнерстві з Леоні Різанек називають легендарним, особливо відзначаючи виразний вокал, надзвичайний артистизм і розуміння співачкою способу Єнуфа.[7] У репертуарі співачки також Тетяна («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Маженка («Продана наречена» Б. Сметани), Маргарита («Мефістофель» А. Бойто і «Фауст» Ш. Гуно), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Мімі («Богема» Дж. Пуччіні), Мадлен («Андре Шеньє» У. Джордано), Русалка («Русалка» А. Дворжака) та інші.[8]

Бенячкова оголосила про завершення кар'єри в 2008 році, але в 2012 на Зальцбурзькому фестивалі в 2012 році виконала партію графині Де ла Рош в опері «Солдати» Ціммермана.[9]

Визнання[ред. | ред. код]

Записи[ред. | ред. код]

Аудіо[ред. | ред. код]

  • Л. Яначек. «Енуфа» — Н. Кніплова, В. Пржібил, В. Якуб Крейчик; диригент Ф. Йилек — Театр Яначека (Брно), Supraphon (1977—1978)
  • From the Heart: пісні М. Шнайдера-Трнавському — 2005

Відео[ред. | ред. код]

  • Б. Сметана. «Продана наречена» — П. Дворський, Р. Новак, М. Копп, М. Весела; диригент З. Кошлер — фільм Чехословацького ТВ (1981)
  • У. Джордано, «Андре Шеньє» — П. Домінго, П. Каппуччіллі; диригент Н. Санті — Deutsche Grammophon, 1981
  • Ш. Гуно. «Фауст» — А. Шрамек, Ф. Арайса, Р. Раймонд; диригент Е. Біндер, Віденська опера — Deutsche Grammophon, 1985
  • А. Дворжак. «Реквієм» — І. Кирилова, Й. Прочко, В. Людек; диригент В. Нойман — Arthaus Musik, 1988
  • А. Бойто. «Мефістофель» — Д. О'Нілл, С. Ремі; диригент М. Арена, опера Сан-Франциско — Arthaus Musik, 1989
  • Л. Бетховен. «Фіделіо» — Н. Арчер, Р. Ллойд, М. Маклафлін, М. Педерсон, Й. Прочко, Х. Чаммер; диригент К. фон Донаньї, Ковент-Гарден — Arthaus Musik, 1991
  • Б. А. Циммерман. «Солдати» — В. Аблінгер-Сперранке, Л. Ейкін, Т. А. Баумгартнер, Д. Брено, Б. Даньел, К. Калліш, М. Клінк, Т. Конечни; диригент І. Метцмахер — Euroarts / Medici Arts, 2012

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Czech National Authority Database
  2. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ Český hudební slovník osob a institucí
  4. ↑ а б Evidence zájmových osob StB
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ ČSFD — 2001.
  7. ↑ Peter G. Davis. Notes From San Francisco [Архівовано 13 квітня 2018 у Wayback Machine.] // New York Magazine. — Вып. 20 october 1986. — С. 96-97. — ISSN 0028-7369.
  8. ↑ Цодоков Е. (4 грудня 2010). Габриэла Бенячкова. Belcanto.ru. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 4 січня 2016.
  9. ↑ Беляева Е. (2 вересня 2012). Пацифистский манифест: «Солдаты» Циммермана на Зальцбургском фестивале. Belcanto.ru. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 4 січня 2016.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бенячкова_Габріела&oldid=39256259