Бергельмір (супутник) — Вікіпедія

Бергельмір
Bergelmir


Бергельмір, фото зроблене космічним кораблем Кассіні у вересні 2014 року

Дані про відкриття
Дата відкриття 12 грудня 2004 року[1]
Відкривач(і) Скотт Шеппард, Девід Джуїтт і Джен Кліна[1]
Планета Сатурн
Номер XXXVIII
Орбітальні характеристики[2]
Велика піввісь 19 372 000 км
Перицентр 16 427 000 км
Апоцентр 22 317 000 км[3]
Орбітальний період −1006,659 діб[4]
Ексцентриситет орбіти 0,152
Нахил орбіти 157° до площини екліптики
(134° до площини екватора планети)
Фізичні характеристики[5]
Видима зоряна величина 24,2
Діаметр км
Середній радіус км
Альбедо 0,06
Атмосфера відсутня
Інші позначення
S/2004 S 15

Бергельмір у Вікісховищі

Бергельмір (Сатурн XXXVIII, лат. Bergelmir, давньоскан. Bergelmir) — сорок шостий за віддаленістю від планети[6] природний супутник Сатурна. Відкритий 12 грудня 2004 року Скоттом Шеппардом, Девідом Джуїттом і Дженом Кліна.

Назву супутник отримав у квітні 2007 року. У скандинавській міфології Бергельмір — велетень, син Трудгельміра, онук Іміра, єдиний велетень, який вижив після вбивства Іміра, став засновником нового роду йотунів.

Бергельмір належить до скандинавської групи нерегулярних супутників Сатурна (підгрупа Скаді).

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б http://planetarynames.wr.usgs.gov/append7.html
  2. Відповідна стаття в англійській Вікіпедії
  3. Перицентр і апоцентр обчислені за формулами , , де — довжина великої півосі орбіти, ексцентриситет орбіти; значення округлені до тисяч кілометрів.
  4. Негативний період обертання означає, що супутник рухається в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.
  5. http://www.dtm.ciw.edu/users/sheppard/satellites/satsatdata.html
  6. За довжиною великої півосі орбіти [1] [Архівовано 2011-09-26 у Wayback Machine.].

Корисні посилання[ред. | ред. код]