Бернардо де Луго — Вікіпедія

Бернардо де Луго (ісп. Bernardo de Lugo, 2-га пол. XVI ст. —середина XVII ст.) — католицький чернець, домініканець, місіонер у Новій Гранаді, лінгвіст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селищі Луга. Дата народження невідома, за різними джерелами це 2-а половина або кінець XVI ст. Замолоду став ченцем у домініканському монастирі. У 1617 році його відправлено з місіонерською місією до Південної Америки. Проводив політику євангелізації народу чибча. Водночас добре вивчив їхню мову. Останні роки життя провів у монастирі Санта-Фе (розташований на території сучасного штату Нью-Мексико, США).

Творчість[ред. | ред. код]

У 1629 році вийшла його граматика мови муїска «Gramatica de la lengua general del nuevo reyno de Granada, llamada Mosca», яка поклала початок дослідженню мовних особливостей цього народу південної Америки. Складається з 158 глав.

Джерела[ред. | ред. код]

• Энциклопедия доколумбовой Америки. Часть 1. Южная Америка. Том 1. Хронисты, чиновники, миссионеры, историки XVI—XVII веков в Южной Америке: Биографии. Библиография. Источники. / под ред. А. Скромницкого. — К.: Blok.NOT, 2011. — С. 141. (рос.)
• FRAY BERNARDO DE LUGO^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Нормативний контроль BNE: XX1164274 · GKG: /g/1228fsw3 · ISNI: 0000000116883301 · LCCN: n79081510 · NTA: 068762755 · NUKAT: n2006058995 · RERO: 02-A005670621 · SUDOC: 166398101 · VIAF: 93919702