Бесемерівська сталь — Вікіпедія

Бесемерівська сталь — сталь, виплавлена бесемерівським процесом. Від мартенівської сталі відрізняється більшою твердістю, вищою границею текучості, пружністю, підвищеною стійкістю проти спрацювання, кращою зварюваністю під тиском й кращою оброблюваністю різанням у холодному стані, кращими антикорозійними властивостями. Однак вона відзначається підвищеною ламкістю при дуже високій або зниженій температурі (через відносно великий вміст фосфора (P) й азота (N₂), поглиненого з повітря при продувці).

У 1890-х роках частка бесемерівської сталі у світовій виплавці сталі складала до 80%, з початку 20 століття, внаслідок розвитку мартенівського виробництва, вона зменшувалася. До 1980-х років частка бесемерівської сталі у світовій виплавці сталі зменшилася до кількох відсотків.

Див. також[ред. | ред. код]

• Сталь

Література[ред. | ред. код]

• Бесемерівський процес. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.