Бескиди — Вікіпедія

Бески́ди (пол. Beskidy, словац. Beskydy, чеськ. Beskydy, ) — система гірських хребтів у північній смузі Карпат, у межах Чехії, Словаччини, Польщі та України. Зовнішнє пасмо Карпат.

Збудовані крейдовими та третинними вапняками, сланцями та пісковиками. Мають складчасту структуру, ускладнену лускоподібними насувами — скибами. Складаються з кулісоподібних хребтів, розділених вузькими поздовжніми і широкими поперечними долинами річок та міжгірними котловинами. Хребти мають пологі схили й округлі вершини, рідше являють собою моноклінальні пасма. Схили гір вкриті буковими та ялицево-смерековими лісами, на безлісих вершинах — полонинах — альпійські луки.

Орографічно Бескиди поділяються на Західні, розташовані між верхів'ями Морави та долиною Попраду — середньовисотні гори (вища точка Баб'я Гура, 1 725 м) та Східні, розташовані на Львівщині і (частково) Закарпатті смугою завдовжки понад 100 км, завширшки до 18—30 км; висоти 800—1 000 м (максимальна висота 1 362 м — г. Магура).

Корисні копалини: поклади нафти, озокериту, калійної солі, будівельних матеріалів тощо. Численні джерела мінеральних вод.

Національні парки: «Ужанський», «Сколівські Бескиди» (Україна); «Бабйогурський», «Горчанський» (Польща).

У с. Верхній Студений на Закарпатті працює однойменний гірськолижний курорт «Бескид»^[1]