Битва біля Асіаго — Вікіпедія

Битва біля Асіаго
	Битва при Асіаго; Наслідки артобстрілу в Трентинських Альпах
Дата	15 травня — 25 червня 1916
Місце	Азіаго. Італія
Результат	Відступ італійських військ
Сторони
Австро-Угорщина	Італія
Командувачі
Франц Конрад фон Гетцендорф; Ерцгерцог Євгеній	Луїджі Кадорна
Сили
3-тя армія,; 11-та армія, 2000 гармат	1-ша армія,; пізніше посилена 5 корпусами,; 623 гармат
Втрати
10 000 убитими,; 45 000 пораненими,; 26 000 полоненими	15 000 убитими,; 76 000 пораненими,; 56 000 полоненими,; 294 гармат

Битва біля Асіаго або Трентінська операція (15 травня 1916 — 25 червня 1916) — одна з найважливіших операцій на Італійському фронті під час Першої світової війни.

Підготовка до наступу[ред. | ред. код]

Наступ в Трентіно виглядав дуже привабливим для австро-угорського командування. В разі успішного проведення операції, могла бути оточена основна частина італійських військ на річці Ізонцо. що навіть могло вивести Італію з війни. Для цього Австро-Угорщина зосередила на Трентінському напрямку близько 200 батальйонів і 2000 гармат. Війська були розділені на 2 армії, під загальним командуванням ерцгерцога Євгенія Австійського. Італійське командування знало про те, що готується наступ, однак, зважаючи на те, що російські війська в цей час почали наступ у Галичині, вважалося, що австрійці не ризикнуть почати операцію. Тим більше, командувач італійськими військами Кадорна в цей час планував новий наступ на Ізонцо. На Трентінському напрямку розташовувалася 1-а італійська армія, яка не була повною мірою готова до оборони. Тут було всього 160 батальйонів і 623 гармати.

Наступ[ред. | ред. код]

Наступ почався 15 травня, потужна артилерійська підготовка знищила італійські оборонні укріплення. Наступаюча піхота відкинула італійців на 3-20 км вглиб оборони. Австро-угорські війська продовжували наступ в напрямку на Асіаго. 27 травня наступ зменшився і, незважаючи на те, що австрійці залучили на фронт нові сили, 30 травня остаточно припинилося. На Східному фронті розпочався Брусиловський прорив. який змусив австро-угорське командування перекинути сили з Італійського фронту на Схід.

Під час битви при Асіаго йшли бої і в районі Ізонцо, де для введення італійців в оману намічалися широкі демонстративні дії — сильний артилерійський вогонь, атаки по декількох напрямках, бомбардування з повітря важливих залізничних споруд та великих командних пунктів. Тут 14 травня була проведена перша хімічна атака на Італійському фронті, яка вивела з ладу 6300 італійських солдатів.

В ході наступу при Асіаго Кадорна підсилив оборону 1-ї італійської армії перекиданням п'яти корпусів, що дозволило італійцям 16 червня перейти в контрнаступ. Ослаблені через перекидання значних сил в Галичину австро-угорські війська почали відхід на колишні позиції.

На цьому битва при Асіаго закінчилася, обидві сторони понесли важкі втрати. Поразка італійців в Трентіно справило сильне враження на громадськість країни, через поразку уряд був змушений піти у відставку.

Незважаючи на важкі втрати, Кадорна не припинив підготовку до чергового (вже шостого) наступу на Ізонцо, що незабаром і відбулося.

Література[ред. | ред. код]

Зайончковський А. М. Перша світова війна [Архівовано 4 січня 2013 у Wayback Machine.]. — СПб.: Полігон, 2000. — 878 с.
Історія Першої світової війни 1914—1918 рр.. [Архівовано 20 липня 2015 у Wayback Machine.] / під редакцією В. І. Ростунова. — М: Наука, 1975. — Т. 2. — 608 с.

Посилання[ред. | ред. код]

«Sacrario militare di Asiago-Leiten e museo del Sacrario» [Архівовано 3 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Itinerari della Grande Guerra. Retrieved 24 April 2013.