Блистів Олександр — Вікіпедія

Олександр Блистів;
	поручник (Карпатська Січ)
Загальна інформація
Народження	4 лютого 1916; м. Хуст, нині Закарпатська область
Смерть	1939; с. Стеблівка, нині Хустський район
Громадянство	Карпатська Україна
Псевдо	«Гайдамака»
Військова служба
Приналежність	Карпатська Україна
Вид ЗС	Карпатська Січ
Командування
	командант сотні Хустського коша

Олександр Блистів (псевдо: «Гайдамака»; 4 лютого 1916(19160204), м. Хуст — березень 1939, с. Стеблівка) — керівник ОУН в м. Хусті, поручник Карпатської Січі, командант сотні Хустського коша.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 4 лютого 1916 року в місті Хуст, нині Закарпатська область, Україна (тоді жупа Мармарош, Угорське королівство, Австро-Угорщина).

Навчався у народній школі, а згодом у Хустській гімназії. Вступив до Пласту (курінь «Самітні Рисі»). Згодом продовжує навчання в іншій українській гімназії у Модржанах, недалеко від Праги. Поступив на філософський факультет у Празі.

Ще навчаючись у Хустській гімназії, вступив до ОУН, очолював міську організацію. Стає організатором Хустського коша Карпатської Січі.

Служив у особистій охороні президента Карпатської України Августина Волошина.

У ранзі поручника взяв участь у боях Карпатської Січі проти чеських та угорських окупантів. Відзначився у бою на Красному полі. Ось як описує ці події Степан Пап-Пугач :

16 березня. Уранці пластунам-семінаристам прийшла поміч. Сотня січовиків під командою старшого пластуна розвідника Кіштулинця. Він довголітній таборовик, пластун при Торговельній Академії в Мукачеві. Він уже вислужив військову повинність, був поручником чехословацької армії. В його сотні теж трійка старших пластунів з куреня «Самітні Рисі»: Іван Рак, Михайло Теґза та Олександер Блистів.”.

…Трійка «Самітних Рисів» зайняла стратегічне місце… Іван Рак, вислужений вояк, підстаршина чехосл. армії. Зате М. Теґза й О. Блистів уперше держать кріси у своїх руках. Рак із скорострілом у руках. Він командує: — Ви обидва не вмієте стріляти, піддавайте мені амуніцію! Вони не пускають мадярів через міст Тиси.

Після угорської окупації Блистів переховується в Хусті, однак його знаходять та ув'язнюють. В тюрмі піддають тортурам та засуджують до розстрілу. Михайло Киштулинець, якого також утримували у хустській в'язниці знайшов у келії, де раніше сидів Олександр Блистів записку, яка була схована під дошку. Блистів не мав олівця, тому шпилькою проколов собі палець і власною кров'ю написав:

Я, Олександер Блистів, 23-річний, з Хусту, іду на смерть за те, що люблю свою рідну Україну.

Він також подає у записці прізвища членів так званої «Мадярської Народної Ради» в Хусті, які засуджували полонених січовиків. Головою її був адвокат С. Будай, членами: реформатський пастор Бейла Сабов, греко-католицький парох о. Іван Бокшай, православний священик-москвофіл о. Георгій Станканинець та один селянин, прихильник мадярів.

Після присуду його вивели з Хуста в напрямку села Стеблівка та розстріляли. Похований на сільському цвинтарі.