Блюмінг — Вікіпедія

Блю́мінг, або блу́мінг (англ. blooming — «виготовлення блюмів») — обтискний вальцювальний стан, призначений для обтискання сталевих зливків вагою від 3 до 10 т і більше на блюми, а при потребі — на сляби.

Складається з робочої кліті з пристроями для переміщення і кантування зливків, привода валків робочої кліті, рольгангів, ножиць та інших допоміжних механізмів.

Блюмінг поділяються на

• великі двовалкові (валки діаметром 1100—1350 мм);
• малі двовалкові (валки діаметром 900—1000 мм);
• тривалкові (валки діаметром 700—900 мм).

За кількістю клітей двовалкові блюмінги поділяються на

• одноклітьові,
• двоклітьові (тандем)
• багатоклітьові безперервні.

Загальна вага устаткування блюмінгу досягає 5000 т.

Продуктивність сучасного великого одноклітьового блюмінга становить 2— З млн т на рік, двоклітьового — 3,5—5 млн т. Потужність двигуна головного привода блюмінга 7000—10 000 к. с.

Перший вітчизняний блюмінг виготовлено в 1931 для Макіївського металургійного заводу.

Література[ред. | ред. код]

• В. П. Мовчан, М. М. Бережний. Основи металургії. Дніпропетровськ: Пороги. 2001. 336 с.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.