Богородиця (гімн) — Вікіпедія

Богородиця
Жанр гімн[1]
Автор анонім[1]
Мова польська і церковнослов'янська мова
Опубліковано 12 століття[2]
Країна  Республіка Польща і  Велике князівство Литовське

CMNS: Цей твір у Вікісховищі
Гімни Білорусі
Погоня Гімн ВКЛ (1418 ст.)
noicon
Біло-червоно-білий прапор Гімн БНР (1918)
noicon
БРСР Гімн Білоруської РСР (19551991)
noicon
Біло-червоно-білий прапор Гімн Білорусі (19912002)
noicon
Прапор Білорусі Гімн Білорусі2002)
noicon
Богородиця, рукопис 1407 р.

Богородиця (пол. Bogurodzica) — написаний у 12 столітті та найдавніший релігійний гімн Великого князівства Литовського, Руського, Жематійського та Королівства польського, походження якого достеменно невідоме.

Вважається піснею-оберегом литовсько-руського (давньоукраїнського) та польських військ. Її співали у битві під Грюнвальдом 1410 року. Був славнем (гімном) українського лицарства.

Виконання «Богородиці» стало складовою церемонії коронації перших королів Польщі династії Ягеллонів. Наразі поширений серед білоруських націоналістів.

Походження[ред. | ред. код]

Картина Юзефа Брандта «Богородиця» (1909) — Польсько-литовське військо разом співає «Богородицю» перед битвою

«Богородиця» в початковому варіанті займає дві строфи. Перша звертається до Богородиці, а інша — до Христа. Пісня покладена на відому на Заході мелодію любовної лицарської пісні. Цю мелодію записали бенедиктинці (які до того винайшли ноти), а з їх монастиря у Санкт-Галлені вона потрапила до Польщі. Богородиця є контрафактурой. Її мелодія має форму хорового співу, виконуваного a cappella. Богородиця з'явилася як троп[3], тобто пісня, що виконується групою людей під час меси, як своєрідний коментар до латинського тексту літургії. Пісня прикрашена мелізмами, тому, радше за все, її виконували не всі віряни, а спеціально навчений хор (schola cantorum).

Лише пізніше Богородиця стала піснею лицарства і навіть неофіційними державним гімном Польщі.

Деякі польські дослідники вказують на те, що «Богородиця» була написана кирилицею:

«Bogurodzica pisana jest cyrylicą w przedziwnej mieszaninę językowej polsko-białoruskiej...»[4]

Мовні архаїзми[ред. | ред. код]

Текст «Богородиці» містить в собі численні архаїзми. Деякі з них були такими вже в XV столітті. Дослідження польського тексту підтверджує, що він був перекладом з західноруської мови, в якій слова тексту вживались в час його написання, а в польській ні.

Деякі лексичні архаїзми:

  • Bogurodzica — як вважає Т. Лер-Сплавінскій, це дуже давнє церковно-слов'янське запозичення в польській мові, що прийшло до Польщі за чеським посередництвом з першими місіонерами.[5]. У сучасній польській використовуються звороти Matka Boża або Matka Boska;
  • dziela — сучасн. пол. dla;
  • bożyc — сучасн. пол. syn Boga;
  • Gospodzin — сучасн. пол. Pan.

Для морфології характерно збереження закінчення -i в наказовому способі у частини дієслів (з кінцевим наголосом):

  • raczy — сучасн. пол. racz;
  • ziści — сучасн. пол. pozyskaj;
  • spuści — сучасн. пол. ześlij.

Цікавою синтаксичною особливістю тексту є використання орудного діяльного відмінка — конструкції, звичайної для східнослов'янських мов, але не для сучасної польської:

  • Bogiem sławiena — сучасн. пол. sławiona przez Boga.

Порівняльний приклад староукраїнського (Статут ВКЛ 1529) і польського (статут Ласького, 1506) варіантів гімну:

Богародицо, Девице, Богославена Мария,
У твекго Сына-Кгосподина, Матко зволена Мария
Зычи ж нам, спусти ж нам, кириялейзон.
Bogarodzica dziewica, Bogiem sławiona Maryja,
U twego syna Gospodzina matko zwolona, Maryja!
Zyszczy nam, spuści nam. Kyrieleison.

Текст[ред. | ред. код]

Польська[6]
Bogurodzica dziewica, Bogiem sławiena Maryja,
U twego syna Gospodzina Matko zwolena, Maryja!
Zyszczy nam, spuści nam.
Kyrie elison!

Twego dziela Krzciciela, bożycze,
Usłysz głosy, napełń myśli człowiecze.
Słysz modlitwę, jąż nosimy,
A dać raczy, jegoż prosimy:
A na świecie zbożny pobyt,
Po żywocie rajski przebyt.
Kyrie elison!

Українська
Богородице, Діво, богословенна Маріє,
Твого Сина, Господа, мати обрана, Маріє!
Сподоби нам і дай нам.
Кіріє елейсон.
Твоєй справи хрестителя, Боже,
Почуй голос, наповни думи людькі,
Почуй молитви, що возносимо,
І дай нам того, що просимо,
На світі цім побожного буття,
І по смерті райського життя,
Господи, помилуй,

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://wolnelektury.pl/katalog/lektura/bogurodzica/
  2. https://lib-fond.ru/lib-rgb/317/f317-67#image-6
  3. Korolko M. Średniowieczna pieśń religijna polska. — Zakład Narodowy im. Ossolińskich. — Wrocław, 1980. — С. 3. — ISBN 83-04-00737-1
  4. "Bogurodzica". J. Woronczak, E. Ostrowska, H. Feicht, 1962.
  5. Лер-Сплавинский Т.Польский язык. — М., 1954. — С. 83-84
  6. Zawadzki, Jarek (2007). Selected Masterpieces of Polish Poetry. Jarek Zawadzki. ISBN 1-4196-7999-6. 

Література[ред. | ред. код]

  • Bogurodzica. Oprac. J. Woronczak, wstęp językoznawczy E. Ostrowska, oprac. muzykologiczne H. Feicht, Wrocław 1962. Biblioteka Pisarzów Polskich.
  • J.Birkenmajer, Bogurodzica Dziewica. Analiza tekstu, treści i formy, Lwów 1937.
  • S.Urbańczyk, «Bogurodzica». Problemy czasu powstania i tła kulturalnego, w: Prace z dziejów języka polskiego, Wrocław 1979.
  • A.Czyż, Bogurodzica — między Wschodem i Zachodem. Kilka myśli o duchowej jedności Europy, w: Światło i słowo. Egzystencjalne czytanie tekstów dawnych, Warszawa 1995

Посилання[ред. | ред. код]