Бомбардування Дрездена — Вікіпедія

Бомбардування Дрездена
Стратегічні бомбардування під час Другої світової війни
Дрезден після бомбардування
Координати: 51°03′00″ пн. ш. 13°44′24″ сх. д. / 51.05000000002777227336991928° пн. ш. 13.74000000002777888° сх. д. / 51.05000000002777227336991928; 13.74000000002777888
Дата: 13-15 лютого 1945 Місце: Дрезден Результат: Союзницька перемога Незмірні жертви
Сторони
Королівські повітряні сили ВПС США	Третій Рейх
Втрати
	22 700-250 000 смертей

Бомбардування Дрездена — наліт бомбардувальної авіації Великої Британії та США на столицю німецької землі Саксонія місто Дрезден, який відбувся під час Другої світової війни на Східноєвропейському театрі воєнних дій за три місяці до капітуляції Німеччини.

Передісторія[ред. | ред. код]

У роки Другої світової війни Дрезден вважався одним із найспокійніших міст Третього Рейху тоді, як інші міста з весни 1942 р. зазнавали потужних бомбових ударів британської та американської авіації.

Упродовж більш ніж п'яти років війни місто пережило лише два авіанальоти: 7 жовтня 1944 р. та 16 січня 1945 р. Обидва рази Дрезден бомбила порівняно незначна кількість американських літаків, а спричинені авіаударами руйнування були несуттєвими. Серед жителів міста навіть поширювалися чутки, що союзники навмисно не бомблять місто, бо з британцями укладена таємна домовленість про те, що у відповідь Люфтваффе оминатиме англійський Оксфорд^[1]. У місті, населення якого становило понад 630 тисяч мешканців, на початку лютого 1945 р. опинилося ще принаймні півмільйона біженців та евакуйованих.

Хід бомбардування[ред. | ред. код]

13 лютого 1945 року о 22:14 за місцевим часом першого удару по Дрездену завдали 244 важкі бомбардувальники 5-ї групи Королівських ВПС, які скинули на центр міста 1800 фугасних і запалювальних бомб загальною масою 900 тонн. 15-хвилинна атака зруйнувала три чверті старої забудови. Ні головний вокзал, ні промислове передмістя не постраждало. Пожежа стала орієнтиром для 529 британських і канадських літаків, які о 1:23 ночі проти 14 лютого скинули ще 1,5 тисячі тонн запалювальних бомб на історичне передмістя загальною площею 15 квадратних кілометрів. Серед іншого було знищено міську пожежну частину, що завадило вчасно загасити локальні загоряння, які, швидко поєднавшись, вогневим ураганом випалили цілі вулиці і квартали.

Близько полудня того ж дня 311 американських літаків 8-ї повітряної армії США скинули під 800 тонн бомб на залізничні об'єкти, а в ніч проти 15 лютого — ще 466 тонн, в основному на мости через Ельбу і станцію Фрідріхштадте, де у ремонтних майстернях працювало з півтисячі в'язнів концтабору Флоссенбюрг. Принаймні 79 із них загинуло. Через негоду частина літаків збилася з курсу і завдала удару по Празі за сотню кілометрів на південь.

Британці прозвітували про серйозні ушкодження, завдані чверті промислових об'єктів Дрездена, половині — непромислових і 80% житлових будівель. Протиповітряні сили Дрездена до авіаційних атак виявились не готовими і за три дні збили лише 3 британські літаки; ще 4 літаки Королівських ВПС розбилися під час випадкових зіткнень між собою у небі над містом і один — під час аварії на зльоті. Американська авіація безповоротно втратила 9 літаків. Загальні людські втрати союзників склали 104 людини, ще двоє потрапило у полон.

За чотири рейди у проміжку з 13 по 15 лютого 1945 року 722 важких бомбардувальників британських Королівських повітряних сил і 527 з ВПС США скинули на місто більш ніж 3 900 тонн високовибухових бомб і запалювальних пристроїв.^[2] Бомбардування та вогняний смерч, у який воно переросло, знищили понад 6,5 км² центру міста.^[3] За оцінками, загинуло від 22 700^[4] до 250 000^[5] людей. Слідом за цим сталися ще три повітряні нальоти ВПС США: два націлені на залізничну сортувальну станцію міста і один маленький наліт 17 квітня, цілями якого були промислові зони.

Наслідки[ред. | ред. код]

Німецькі пропагандистські заяви безпосередньо після повітряних ударів та повоєнні обговорення^[6] про те, чи були виправдані ці атаки, привели до того, що бомбардування стало одним із найбільш полемічних і суперечливих питань війни під кутом зору моралі.^[7] Доповідь ВПС США 1953 захищала операцію як виправдане бомбардування військових і промислових цілей, якими, як вони стверджують, був великий залізничний транспортний та комунікаційний вузол, де містилося 110 заводів і 50 000 робітників, що давали підтримку німецьким воєнним діям.^[8] Деякі дослідники твердять, що не вся комунікаційна інфраструктура була ціллю нальоту, як-от, приміром, мости або протяжні промислові райони за межами центру міста.^[9] Критики бомбардування наполягають, що Дрезден був культурною пам'яткою, важливість якого у військовому значенні була невеликою, якщо була взагалі, і що нальоти відзначалися невибірковим килимовим бомбардуванням, не викликаним військовою необхідністю і не сумірним з військовими успіхами.^[10][11]

Підігрівали суперечки різкі зміни в заявленій кількості загиблих. У березні 1945 року уряд Німеччини наказав своїй пресі опублікувати фальсифіковані цифри жертв нальотів на Дрезден 200 000, а загальну кількість загиблих було оцінено аж у 500 000.^[12][13][14] Міська влада в той час оцінювала жертви не більше, ніж у 25 000, і це число узгоджується з подальшими дослідженнями, у тому числі дослідженням 2010 року на замовлення міської ради.

Див. також[ред. | ред. код]

• Бомбардування Токіо 10 березня 1945
• Операція «Гоморра»
• Дрезден (фільм, 2006)
• Бойня номер п'ять (книга)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бомбардування Дрездена

• Офіційний меморіал (англ.) (нім.)
• Addison, Paul; Crang, Jeremy A., ред. (2006). Firestorm: The Bombing of Dresden. Pimlico. с. 66—68. ISBN 1-84413-928-X.
• Angell, Joseph W. (1953). Historical Analysis of the 14–15 February 1945 Bombings of Dresden (PDF) (вид. 1962). USAF Historical Division Research Studies Institute, Air University, hq.af.mil. OCLC 878696404. Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2013. Процитовано 20 вересня 2020.
• Atkinson, Rick (2013). The Guns at Last Light (вид. 1st). New York: Henry Holt. с. 535. ISBN 978-0-8050-6290-8.
• Beevor, Antony (2002). Berlin: the Downfall, 1945. Penguin Viking. ISBN 0-670-88695-5.
• Bergander, Götz (1998). Dresden im Luftkrieg. Würzburg: Flechsig. ISBN 3-88189-239-7.
• Biddle, Tami (April 2008). Dresden 1945: Reality, History, and Memory. Journal of Military History. 72 (2): 413—450. doi:10.1353/jmh.2008.0074.
• Bruhl, Marshall de (2006). Firestorm: Allied Airpower and the Destruction of Dresden. Random House.
• Davis, Richard G (2006). Bombing the European Axis Powers. A Historical Digest of the Combined Bomber Offensive 1939–1945 (PDF). Alabama: Air University Press. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2008. Процитовано 20 вересня 2020.
• «Dissonanz» Author Collective, ред. (2015). Abolish Commemoration: Critique To The Discourse Relating To The Bombing Of Dresden In 1945. Verbrecher Verlag. ISBN 9783943167238. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 30 травня 2022.
• Dyson, Freeman (1979). Disturbing the Universe. Harper & Row. ISBN 0-06-011108-9.
• Dyson, Freeman (1 листопада 2006). A Failure of Intelligence. MIT Technology Review Magazine. MIT Technology Review. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 20 жовтня 2013.
• Evans, Richard J. (1996). David Irving, Hitler and Holocaust Denial: Electronic Edition. Emory University and the Tam Institute for Jewish Studies. Архів оригіналу за 1 жовтня 2014. Процитовано 20 вересня 2020.
• Furlong, Ray (22 жовтня 2003). Horrific fire-bombing images published. BBC News. Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 20 вересня 2020.
• Grant, Rebecca (October 2004). The Dresden Legend. Air Force Magazine. 87 (10). Архів оригіналу за 5 січня 2008.
• Grayling, A. C. (2006). Among the Dead Cities. Walker Publishing. ISBN 0-8027-1471-4.
• Grayling, A. C. (27 березня 2006). Bombing civilians is not only immoral, it's ineffective. The Guardian. London. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
• Harris, Arthur (1945). Extract from the official account of Bomber Command by Arthur Harris, 1945 (Catalogue ref: AIR 16/487). British National Archives. Архів оригіналу за 12 серпня 2012.
• Hastings, Max (2004). Armageddon: The Battle for Germany, 1944-45. New York: Penguin Books. Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
• Joel, Tony (2013). The Dresden firebombing : memory and the politics of commemorating destruction. London: I.B. Tauris. ISBN 978-1-78076-358-3.
• Keegan, Sir John (31 жовтня 2005). Necessary or not, Dresden remains a topic of anguish. Daily Telegraph. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
• Longmate, Norman (1983). The Bombers. Hutchins & Company. ISBN 0-09-151580-7.
• McKay, Sinclair (2020). The Fire and the Darkness: The Bombing of Dresden, 1945. New York, NY: St. Martin's Press. ISBN 978-1250258014. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
• McKee, Alexander (1983). Dresden 1945: The Devil's Tinderbox. Granada.
• Miller, Donald L. (2006a). Eighth Air Force. London: Aurum.
• Miller, Donald L. (2006b). Masters of the Air – America's Bomber Boys Who Fought the Air War Against Nazi Germany. Simon and Schuster.
• Neitzel, Sönke; Welzer, Harald (2012). Soldaten: On Fighting, Killing and Dying. Simon and Schuster. ISBN 978-1-84983-949-5.