Бондаренко Роман Ігорович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондаренко.
Роман Ігорович Бондаренко
біл. Раман Ігаравіч Бандарэнка
Ім'я при народженні біл. Раман Ігаравіч Бандарэнка
Народився 1 серпня 1989(1989-08-01)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Помер 12 листопада 2020(2020-11-12) (31 рік)
м. Мінськ, Білорусь
Поховання Північний цвинтар[d]
Країна  Білорусь
Діяльність художник
Alma mater Білоруська державна академія мистецтв і Minsk State Architecture and Civil Engineering Colleged
Знання мов російська і білоруська
Нагороди
Medal of the Order of the Pahonia Honar i Hodnaść

Рома́н І́горович Бондаре́нко (1 серпня 1989 — 12 листопада 2020, м. Мінськ, Білорусь) — білоруський художник, громадський активіст[1], котрий загинув після побиття силовиками[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Роман Бондаренко народився 1 серпня 1989 року.

Закінчив Білоруську державну академію мистецтв. Служив у 3-ї окремої Червонопрапорної бригади оперативного призначення[en] Внутрішніх військ МВС Білорусі. Працював адміністратором, потім директором одного з мережевих магазинів «Острів чистоти».

Увечері 11 листопада 2020 року люди в цивільному з масками на обличчях прийшли до «Площі Змін» у Мінську і почали перерізати біло-червоно-білі стрічки, розвішені місцевими жителями[3]. Він був серед місцевих жителів, які вийшли на подвір'я і сперечалися з невідомими[3]. За словами очевидців, один із невідомих напав і штовхнув Романа, але той ухилився від удару. Невідомий намагався затримати його, але згодом втік. Однак о 22:16 Романа негайно затримали особи в цивільному у тонованих мікроавтобусах[4]. Вони доставили затриманого до Центрального РВВС, де він перебував до 0:05. Романа доставили з відділу поліції до лікарні у дуже важкому стані[5].

Помер 12 листопада 2020 року[6].

Реакція[ред. | ред. код]

У заяві від 13 листопада 2020 року ЄС засудив жорстокість працівників міліції в цивільному та висловив співчуття родині та друзям Романа Бондаренка[7][8].

На думку президента А. Лукашенка і деяких засобів масової інформації, Роман Бондаренко став «сакральною жертвою», якої чекали; це описано в методичці «кольорових» революцій[9][10][11].

15 листопада 2020 року за трансляцію мирної акції у пам'ять Романа Бондаренко з «Площі Змін» журналістки телеканалу «Белсат» Катерина Андрєєва і Дар'я Чульцова були арештовані, а в лютому 2021 року отримали по два роки позбавлення волі[12][13]. Також у листопаді 2020 року у Мінську заарештовано журналістку Катерину Борисевич за свій репортаж про обставини смерті Романа Бондаренка. 2 березня 2021 року суд Московського району міста Мінська визнав її винною у підбурюванні до розголошення лікарської таємниці і засудив до 6 місяців колонії, а також штрафу в 100 базових величин[14][15].

Станом на 10 грудня 2020 року кримінальної справи за фактом смерті Бандаренка не порушувалось[16].

В культурі[ред. | ред. код]

Пісні-присвяти Роману Бандаренку записали білоруські музиканти Анна Шаркунова — «Картинки на стене», «Стары Ольса» — «Штурм замка Пулен», Піт Павлов — «Вороний кінь», Дядя Ваня (рос.) біл. — «Я йду», Олександр Помідоров — «Ми йдемо».

Художниця Ольга Якубовська, відома серією зображень на тему білоруських протестів, присвятила один із них смерті Романа Бондаренка та створила картину «Я йду!»[59]. У грудні 2020 року мінський художник Андрій Дубінін присвятив Р.Бандаренку картину «Ромка, вийди!».

27 листопада 2020 анімаційний веб-серіал Mr. Freeman випустив серію, присвячену протестам у Республіці Білорусь під назвою «Я виходжу!» Фільм Настасії Яромєєвої «Барви нації», знятий у 2021 році, присвячений Роману Бандаренку.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Belarus: Mann nach brutaler Attacke in Minsk gestorben (нім.). Der Spiegel. 12 листопада 2020. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  2. ↑ Shotter, James (2 грудня 2020). Violent crackdown fails to silence Belarus protesters (англ.). Financial Times. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  3. ↑ а б Орлова, Ольга (20 листопада 2020). Вышел и не вернулся. Брестская газета (рос.) (47 (936)): 8. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  4. ↑ Выкрадзены на «плошчы Пераменаў»" і зьбіты Раман Бандарэнка памёр [Архівовано 18 листопада 2020 у Wayback Machine.], Радіо Свобода, 12 лістапада 2020 г.
  5. ↑ «Шанцаў зусім мала». Збіты на «плошчы Перамен» Раман Бандарэнка знаходзіцца ў Бальніцы хуткай дапамогі [Архівовано 13 листопада 2020 у Wayback Machine.], Наша Ніва, 12 лістапада 2020 г.
  6. ↑ Памёр збіты Раман Бандарэнка з Плошчы перамен [Архівовано 13 листопада 2020 у Wayback Machine.], Наша Ніва, 12 лістапада 2020 г.
  7. ↑ Беларусь: заявление пресс-секретаря Европейской службы внешних действий в связи со смертью Романа Бондаренко (рос.). Європейська служба зовнішніх справ. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  8. ↑ Еўрасаюз прыгразіў Мінску новымі санкцыямі з-за гібелі Рамана Бандарэнкі (біл.). Наша Ніва. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  9. ↑ Оппозиция Беларуси лепит «сакральную жертву»? (рос.). Царьград ТВ. 2020.11.12. Архів оригіналу за 31 березня 2022.
  10. ↑ Елена Острякова. (2020.11.13.). Зловещая жертва оживляет Евромайдан (рос.). Политнавигатор. Архів оригіналу за 17 листопада 2020.
  11. ↑ Лукашенко поручил взять под серьезнейший контроль расследование обстоятельств смерти Романа Бондаренко (рос.). Білоруське телеграфне агентство. 13 листопада 2020. Архів оригіналу за 13 листопада 2020.
  12. ↑ Польскі прэзыдэнт заклікаў улады Беларусі амніставаць асуджаных журналістак «Белсату» (біл.). Радіо Свобода. 18 лютого 2021. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  13. ↑ Журналістак «Белсату» Андрэеву і Чульцову пакаралі 2 гадамі турмы за стрым з «плошчы Перамен». ФОТА і ВІДЭА (біл.). Радіо Свобода. 18 лютого 2021. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  14. ↑ У Білорусі лікар і журналістка отримали реальні терміни за розголошення інформації про смерть активіста Бондаренка (укр.). Лівий берег. 2 березня 2021. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
  15. ↑ Вирок у справі про «нуль проміле»: у Білорусі журналістка Борисевич отримала шість місяців колонії (укр.). Детектор медіа. 2 березня 2021. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
  16. ↑ Месяц после гибели Романа Бондаренко. Что мы выяснили за это время? (рос.). TUT.BY. 12 грудня 2020. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 13 грудня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

В іншому мовному розділі є повніша стаття Раман Бандарэнка(біл.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з білоруської (тарашкевиця).
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.
Нерозслідувані зникнення і вбивства в сучасній Білорусі
Див. також
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бондаренко_Роман_Ігорович&oldid=39719214