Борискін Юрій Валентинович — Вікіпедія

Юрій Борискін
Борискін Юрій Валентинович
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження21 лютого 1960(1960-02-21)
с. Телятники, Рязанська область, СРСР
Смерть9 листопада 2021(2021-11-09) (61 рік)
м. Чернівці, Україна
Військова служба
Приналежність Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування Генеральний штаб
Командування
2009–н.ч. Західне оперативне командування ЗС України
2004–2005
 6 АК, командувач
2000–2002 22 ОМБр, командир
1998–2000 66 МД, командир
медаль Жукова ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії) медаль «За військову службу Україні»

Борискін Юрій Валентинович (21 лютого 19609 листопада 2021) — генерал-лейтенант Збройних Сил України, один з керівників антитерористичної операції (АТО).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 21 лютого 1960 року в селі Телятники Сараївського району Рязанської області у родині військовослужбовця. Батько, генерал-лейтенант Борискін Валентин Данилович, свого часу був командувачем військами Київського військового округу (1992)[1].

У 1981 році закінчив Омське вище загальновійськове командне училище. Офіцерську службу розпочав на посаді командира мотострілецького взводу.

З 1983 до 1988 року пройшов шлях від командира розвідувального взводу до начальника штабу-заступника командира розвідувального батальйону.

У 1991 році закінчив Військову академію ім. М.В. Фрунзе.

З 1991 по 2003 року проходив службу на посадах командира навчального розвідувального батальйону, начальника штабу-заступника командира механізованого полку, командира навчального мотострілецького полку, заступника командира механізованої дивізії, командира механізованої дивізії, командира механізованої бригади, заступника командира корпусу.

У 2004 році закінчив факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України. По завершенню навчання в академії був призначений на посаду начальника управління — заступника командувача військами Південного оперативного командування з бойової підготовки.

З 2004 до 2005 року проходив службу на посаді командира 6 АК.

З 2005 до 2006 року — начальник кафедри стратегії факультету підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України.

З 2006 до 2009 року — перший заступник командувача військами Західного оперативного командування.

З 2009 року — заступник командувача військами Західного оперативного командування[2].

На 2014 рік — заступник командувача Сухопутних військ Збройних Сил України з бойової підготовки.

На початковому етапі проведення АТО був одним з її керівників[3].

Одружений. Мав доньку та сина.

Помер 9 листопада 2021 року в місті Чернівці[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]