Бортовий самописець — Вікіпедія

Вигляд з обох боків голосового самописця виробництва фірми 'L-3 Aviation Recorders' (США)

Бортовий самописець також бортовий реєстратор або неформально: «чорна скринька» — пристрій, що використовується в авіації для запису основних параметрів польоту, внутрішніх показників систем літака, переговорів екіпажу тощо. Інформація з «чорних скриньок» зазвичай використовується для з'ясування причин аварій, щоб уникнути їхнього повторення в майбутньому.

Насправді «чорна скринька» не чорна — і зовсім не скринька. Вона являє собою електронний блок у міцному герметичному помаранчевому або червоному корпусі у формі кулі або циліндра. Запис здійснюється на магнітні носії інформації, наприклад, на металевий дріт або магнітну стрічку. У нових пристроях використовується флешпам'ять. Для полегшення пошуку чорних скриньок в них вбудовують радіомаяки, які автоматично вмикаються у разі аварії.

Історія[ред. | ред. код]

Термін «чорна скринька» виник через те, що перші подібні пристрої суворо заборонялося обслуговувати наземному технічному персоналу (за винятком контролю працездатності), а деталі його функціонування були суворо засекречені. Подібні заходи вживалися керівництвом авіакомпаній для того, щоб забезпечити максимальну об'єктивність при розслідуванні льотних аварій.

Ідея створення «чорної скриньки» прийшла Девіду Воррену після участі в розслідуванні катастрофи першого у світі британського реактивного пасажирського лайнера «Комета-1». Через ламання керма висоти цей літак в травні 1953 року зруйнувався в повітрі під час сильної бурі за 50 кілометрів від індійської Калькутти (тепер Колката). Усі 43 людини, що перебували на його борту, загинули. Девід Воррен тоді вирішив створити бортові самописці для фіксації голосів пілотів, що мало значно полегшити розслідування причин авіакатастроф. Сконструйована австралійцем «чорна скринька» була готова в 1956 році, але знадобилося ще багато років, перш ніж ці пристрої стали широко застосовуватися у світовій авіації.

Винахідник народився в 1925 році у віддаленому куточку північно-східної Австралії. У 1934 році в авіакатастрофі загинув його батько, і ця трагедія, можливо, надала перший імпульс ідеї винахідника про створення «чорної скриньки». З 1952 по 1983 рік Воррен був провідним співробітником оборонної науково-технічної організації в Австралії. У 2002 році він став кавалером найвищої нагороди за громадянські заслуги — Ордена Австралії, якого був нагороджений за внесок у забезпечення безпеки світової авіації.

Дивись також[ред. | ред. код]

Чорна скринька у фізиці

Література[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бортовий самописець

Дудніков А. А. Основи стандартизації, допуски, посадки і технічні вимірювання: Підручник — К. : Центр навчальної літератури, 2006. — 352 с. ISBN 966-364-303-Х
Головко Д. Б., Рего К. Г., Скрипник Ю. О. Основи метрології та вимірювань: Навчальний посібник. — К.: Либідь, 2001. — 408 с. ISBN 966-06-0195-6.

Посилання[ред. | ред. код]

Бортовий реєстратор (самописець) // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
'The ARL 'Black Box' Flight Recorder': Melbourne University history honours thesis on the development of the first cockpit voice recorder by David Warren
Finnish Mata-Hari Flight Recorder in Museums of Tampere City [Архівовано 16 червня 2016 у Wayback Machine.]
"Beyond the Black Box: Instead of storing flight data on board, aircraft could easily send the information in real time to the ground," [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] by Krishna M. Kavi, IEEE Spectrum, August 2010