Борщов Тимофій Михайлович — Вікіпедія

Борщов Тимофій Михайлович
Народився жовтень 1901 або 1901[1]
Ґусар, Кубинський повіт, Бакинська губернія, Російська імперія
Помер 16 травня 1956(1956-05-16)[1]
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
·вогнепальне поранення
Країна  СРСР
Діяльність воєначальник
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна — 1945Орден Червоного Прапора  — 1940Орден Червоного Прапора  — 1944Орден Трудового Червоного Прапора — 1932
Орден Трудового Червоного Прапора — 1942Орден Червоної Зірки  — 1937Орден Червоної Зірки  — 1942Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Почесний ювілейний знак «ВЧК-ГПУ» (V)— 1924Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)— 1933

Борщов Тимофій Михайлович (жовтень 1901 або 1901, Ґусар, Бакинська губернія — 16 травня 1956(1956-05-16), Баку) — співробітник ЧК-ОГПУ-НКВД СРСР, генерал-лейтенант (9 липня 1945). Начальник УНКВС-УНКДБ-УМДБ по Свердловській області.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в урочищі Кусари Кубинського повіту в сім'ї чорнороба-м'ясника. Закінчив 3 класи міського училища в Тифлісі, в 1913–1920 працював складачем в друкарні штемпелів і печаток Погребецького в Тифлісі. Член РКП(б) з листопада 1918. З 1920 року працював у ЧК у Владикавказі (зав. Технічною лабораторією Терської обл. ЧК), Баку та інших районах Азербайджану. 17 травня 1920 арештований і висланий з Азербайджану.

В органах державної безпеки[ред. | ред. код]

З 1920 в органах ВЧК-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД.

  • 1924-1925 — секретар колегії Азербайджанської ЧК ,
  • 1930-1931 — старший уповноважений і начальник Східного відділу ГПУ,
  • 1931 −1933 — заступник начальника СПО ГПУ Азербайджанської РСР,
  • начальник міських відділів в Гянджі, помічник начальника Управління НКВС Азербайджанської РСР в 1935–1937,
  • начальник 3-го (КРО) відділу УГБ НКВД Азербайджанської РСР в 1937, заступник наркома внутрішніх справ Азербайджанської РСР з листопада 1937.

У липні 1938 призначений наркомом внутрішніх справ Туркменської РСР. Звинувачувався партійною владою Туркменської РСР (доповідна записка Чубіна Сталіну від 5 серпня 1939) в аморальній поведінці.

З лютого 1941 — заступник начальника 2-го Управління НКДБ СРСР. З липня 1941 по квітень 1948 — начальник УНКВД-УНКДБ-УМДБ по Свердловській області. У квітні 1948 знятий з посади (за клопотанням Свердловського обкому ВКП(б) за зловживання під час проведення грошової реформи). У розпорядженні управління кадрів МДБ СРСР з квітня по серпень 1948, у серпні ж і звільнений у запас. Не працював, перебуваючи в Кисловодську і Баку з серпня по листопад 1948. Працював заступником голови Бакинського міськвиконкому з листопада 1948 по лютий 1952, помічником секретаря ЦК КП(б) Азербайджанської РСР з лютого по травень 1952 і заступником завідувача відділом адміністративних органів ЦК КП(б) Азербайджанської РСР з травня 1952 по квітень 1953. У квітні-липні 1953 — начальник Управління охорони МВС Азербайджанської залізниці, знятий з поста і звільнений з органів МВС після арешту Берії.

Заарештований 25 січня 1955. 26 квітня 1956 виїзною сесією ВКВС СРСР за статтями 62-2 і 73 кримінального кодексу Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки засуджений до розстрілу. Розстріляний 16 травня 1956 в Баку.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Who led the NKVD