Бочковський Микола Андрійович — Вікіпедія

Микола Андрійович Бочковський;
	Генерал-майор; генеральний хорунжий
Загальна інформація
Народження	6 грудня 1859
Смерть	до 25.3.1920; м. Новоросійськ
Громадянство	Гетьманат
Військова служба
Приналежність	Гетьманат
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Володимира 3 ступеня	Орден Святого Володимира 4 ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бочковський.

Микола Андрійович Бочковський (6 грудня 1859 — до 25 березня 1920, м. Новоросійськ) — генеральний хорунжий армії Української Держави.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Хотинське повітове училище. Добровольцем брав участь у Російсько-турецькій війні 1877–1878 рр.

Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище у 1880 році, згодом служив у 59-му піхотному Люблінському полку (Одеса), у складі якого брав участь у поході на Далекий Схід у 1905 році. З 9 грудня 1910 року полковник. З 8 березня 1915 командир 57-го піхотного Модлінського полку. У 1917-му — командир бригади 15-ї піхотної дивізії. Останнє звання у російській армії — генерал-майор.

З початку червня 1918 начальник 3-ї пішої дивізії Армії Української Держави. З 9 листопада 1918 року начальник Окремої Запорізької дивізії Армії Української Держави.

15 листопада 1918 виїхав на Дон до білих. З 23 грудня 1918 перебував у резерві старшин при штабі Збройних Сил Півдня Росії. Помер в районі Новоросійська під час відступу білих армій.

Джерела[ред. | ред. код]

Литвин М. Р., Науменко К. Є. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007. — 244 с. Стор.179-180

Посилання[ред. | ред. код]

Тинченко Я.Ю. » Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)