French
DeutschБратський міст — Вікіпедія
| Братський міст | |
|---|---|
 Братський міст в Луцьку (1920-ті роки) | |
| 50°44′27″ пн. ш. 25°19′03″ сх. д. / 50.74083333336110968° пн. ш. 25.317500000027777673° сх. д.Координати: 50°44′27″ пн. ш. 25°19′03″ сх. д. / 50.74083333336110968° пн. ш. 25.317500000027777673° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Луцьк |
| Перетинає | Стир |
| Матеріал | дерево і залізобетон |
| Загальна довжина | 29,7 м |
| Ширина | 9,4 м |
| Завершення будівництва | 1149 |
| Закрито | 1960-ті |
  Братський міст Братський міст (Україна) | |
 | |
 Братський міст у Вікісховищі | |
Братський міст — найстаріший в Луцьку міст через рукав Стиру Глушець, який з'єднує острів, на якому виникло місто, із сушею[1]. В різні часи носив назви: Глушецький, Базиліанський, Братський, Казимира Великого. В даний час частково відновлений у вигляді пам'ятника на однойменному майдані.
Нині Братський Міст знаходиться на стику шести вулиць: магістральних Ковельської, Богдана Хмельницького і Данила Галицького, проїзних Глушець та Братковського, а також нині пішохідної, а раніше центральної міської вулиці Лесі Українки[2].
Історія[ред. | ред. код]
У 1149 році острів, на якому був розташований тогочасний Луцьк, з'єднувався із сушею довгою греблею, яка була прокладена через болота, з мостом через рукав Глушець річки Стир[3]. Цією греблею проходила єдина дорога, яка з'єднувала укріплення міста з околицями[3][4].
За княжої доби Глушецкій міст вважався стратегічним і був найдовшим на ті часи[4].
Глушецкій міст, який виводив зі Старого міста, довгий час був місцем прощання з Луцьком, з традиційним ритуалом кидання з мосту у воду якоїсь дрібної речі, «…для того, щоб пізніше сюди повернутися назад»[5]. Під час останнього розчищення русла річки в цьому місці було знайдено значну кількість керамічних трубок і монет[5].
На початку XVIII століття, коли розміщений поруч монастир Хресто-Воздвиженського братства перейшов під опіку монастирського ордену василіан, міст став називатися «Василіанським», або в польському звучанні «Базиліанським»[5].
В кінці XVIII століття, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, міст стали називати «Братським»[5].
Як писав польський письменник Юзеф Крашевський, з моста відкривався найкращий вид на Луцький замок (Замок Любарта)[5].
Влітку 1812 року, Братський міст, як і інші мости і переправи міста були спалений наказом командувача 3-ї обсерваційної армії генерала А. П. Тормасова[6].
Судячи з планів міста 1837 1839 і 1844 років міст через Глушець мав довжину 13,9 сажня (29,7 м) і ширину 4,4 сажні (9,4 м)[6].
У 1845 році міст постраждав в результаті розливу Стиру, і викликаного ним повені[6]. Однак так як він був визнаний необхідним «для внутрішнього сполучення міських частин», витрати на його будівництво не могли бути покладені на Луцьке земство[6].
У 1924 році, на місці дерев'яного моста через Глушець був побудований залізобетонний, названий на честь польського короля Казимира Великого[4][5]. Лучани ж традиційно називали його Братським, Базиліанським або Глушецьким[5].
Через деякий час по краях нового мосту, на його поручнях, були встановлені погруддя чотирьох видатних польських діячів: поета і драматурга Юліуша Словацького, вченого і просвітителя Тадеуша Чацького, письменника і художника Юзефа Крашевського і письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури 1905 року Генрика Сенкевича[4][5]. На замовлення луцького магістрату ці скульптури виконав у Варшаві Аполлінарій Гловінський (пол. Apollinary Głowiński)[5].
Під час реконструкції перехрестя в 1960-х роках Братський міст розібрали, а скульптури, які його прикрашали, зникли[4][5].
На порозі XXI століття частину історичного Братського мосту розчистили від асфальту, влаштувавши своєрідний пам'ятник[4][5].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пясецький, 2005, с. 400.
- ↑ Пясецький, 2005, с. 28-30.
- ↑ а б Колосок Б. В. (1976). Луцький Верхній та Окольний замки. Дослідження з слов’яно-руської археології – С. 217-228. Наукова думка (Київ). Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
- ↑ а б в г д е Бабич, 2014, с. 23-32.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Пясецький, 2005, с. 53.
- ↑ а б в г Колосок, 1976, с. 217-228.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пясецький, В. Е., Мандзюк Ф. Г. (2005). Вулиці і майдани Луцька: історико-краєзнавчий довідник. Луцьк: Волин.обл.друк. с. 400. ISBN 966-361-050-6.
- Бабич, Є. М., Андрійчук О. В. (2014). МІСТОБУДУВАННЯ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ. МОСТИ ЛУЦЬКА – МИНУЛЕ ТА СЬОГОДЕННЯ. № Вип. 54 (вид. КНУБА). ISSN 2076-815X.
- Колосок, Б. В. (1976). Луцький Верхній та Окольний замки. Дослідження з слов’яно-руської археології – С. 217-228. Наукова думка (Київ). Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
- Видатні мости Луцька [Архівовано 16 травня 2014 у Wayback Machine.] на сайті «Луцьк неформатний».