Брехня, нахабна брехня й статистика — Вікіпедія

«Брехня, нахабна брехня й статистика» (повний варіант: «Існує три види брехні: брехня, нахабна брехня й статистика», англ. There are three kinds of lies: lies, damned lies, and statistics) — крилатий вислів, найвідоміша (й одна з кращих[1]) критика прикладної статистики.

Походження[ред. | ред. код]

Вислів став відомим завдяки Марку Твену, який в публікації «Глави моєї автобіографії[en]» в журналі «Північноамериканський огляд[en]» 5 липня 1907 року[2] приписав його прем'єр-міністру Великої Британії Бенджаміну Дізраелі[1]:

Цифри оманливі, особливо коли я сам ними займаюся; з цього приводу справедливим є вислів, приписуваний Дізраелі: «Існує три види брехні: брехня, нахабна брехня і статистика».

— Марк Твен, 5 липня 1907

Цієї фрази немає в роботах Дізраелі[3], і вона не була широко відома ні за життя політика, ні невдовзі після смерті. У 2012 році математичний факультет Йоркського університету[en][4] приписав авторство Чарльзу Ділку[en] (1843—1911). Крім Дізраелі та Ділка, висловлювання приписували журналісту й політику Генрі Лабушер[en] у (1831—1912)[1] і, (помилково[5]) самому Марку Твену.

В 1964 році К. Уайт (англ. Colin White)[1] припустив авторство Франсуа Мажанді (1783—1855), який сказав фразу французькою: фр. Ainsi l’altération de la vérité qui se manifeste déjà sous la forme progressive du mensonge et du parjure, nous offre-t-elle au superlatif, la statistique («Модифікація правди, яка виявляється у вищому ступені неправди й лжесвідченні, має й суперлатив, статистику»). За словами Уайта, «світ потребував цієї фрази, і кілька людей могли б пишатися, придумавши її».

Інтерес Марка Твена до статистики[ред. | ред. код]

Марк Твен згадав брехню і статистику в автобіографії, обговорюючи свою продуктивність як письменника (вимірювану в словах за годину). Виявивши, що в середньому він пише так само швидко, як і за 36 років до того, він вважав за потрібне супроводити ці відомості жартом про цифри, які підводять його, особливо коли він їх сам збирає[1]. Інтерес Твена до статистики виявлявся й в інші моменти його життя. Так, під час інтерв'ю з Кіплінгом, він згадав, що його не цікавить художня література, він любить читати про різноманітні факти й статистику. Кіплінг був настільки здивований, що пізніше прокоментував, що так і не зрозумів, чи серйозно Твен говорив під час інтерв'ю. У своїй книзі «Життя на Міссісіпі» Твен демонструє можливості неакуратної екстраполяції даних[1]:

Ліві лапки За останні 176 років Нижня Міссісіпі стала коротшою на 242 милі. Це в середньому трохи більше однієї милі й однієї третини за рік. Звідси кожна розсудлива людина, якщо вона не сліпа і не ідіот, може зробити висновок, що в старому верхньому оолітичному силурійському періоді, якому в наступному листопаді виповнюється мільйон років, Нижня Міссісіпі налічувала понад 1 300 000 миль в довжину і стирчала з Мексиканської затоки, як вудка. Міркуючи аналогічно, легко прийти до висновку, що через 742 роки довжина Нижньої Міссісіпі скоротиться всього лише до однієї милі й трьох чвертей, а Каїр і Новий Орлеан об'єднаються під керівництвом одного мера і загальної міської ради. Є все-таки щось привабливе в науці: можна отримати значні дивіденди в припущеннях від дріб'язкового вкладення фактів. Праві лапки

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Уайт, 1964.
  2. Mark Twain (7 вересня 1906). Chapters from My Autobiography. Північноамериканський огляд. Project Gutenberg. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 23 травня 2007.
  3. Словарь современных цитат / составитель К. В. Душенко — М.: изд-во «Эксмо», 2006.
  4. Andre A. Rupp, Jacqueline P. Leighton. The Wiley Handbook of Cognition and Assessment: Frameworks, Methodologies, and Applications [Архівовано 22 квітня 2017 у Wayback Machine.]. John Wiley & Sons, 2016. С. 699.(англ.)
  5. Paul F. Velleman.Truth, Damn Truth, and Statistics [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Journal of Statistics Education Volume 16, Number 2 (2008). (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]