Британський інститут кінематографії — Вікіпедія

British Film Institute
Британський інститут кінематографії
Абревіатура BFI
Тип некомерційна організація
Засновано 1933
Країна  Велика Британія
Штаб-квартира Ламбет
51°30′12″ пн. ш. 0°07′00″ зх. д. / 51.5035640000277724° пн. ш. 0.1168210000277777744° зх. д. / 51.5035640000277724; -0.1168210000277777744Координати: 51°30′12″ пн. ш. 0°07′00″ зх. д. / 51.5035640000277724° пн. ш. 0.1168210000277777744° зх. д. / 51.5035640000277724; -0.1168210000277777744
Місце діяльності Велика Британія
Членство Digital Preservation Coalitiond (2022)[1]
Офіційні мови англійська
Офіс голови Chair of the British Film Instituted
Штат працівників 497 осіб (2021)
Дочірня(і)
організація(ї)
BFI National Archived
Дохід 145 628 000 £ (2021)
Вебсайт: www.bfi.org.uk

Мапа

CMNS: Британський інститут кінематографії у Вікісховищі

Британський інститут кінематографії (British Film Institute, скорочено BFI) — некомерційна організація, заснована у 1933 році як приватна кіностудія, у 1948 році зосередилася на популяризації кіномистецтва, а в 1983 році остаточно перейшла під державний контроль.

Статут інституту затверджено королевою Єлизаветою II. Інститут кінематографії публікує серію монографій про великі фільми колишніх років і спонсорує кінопроєкти режисерів-початківців. Зокрема, Пітер Грінуей перші фільми знімав на кошти, виділені BFI.

Кінотеатр IMAX у центрі Лондона, що належить BFI

Під егідою Британського інституту кінематографії функціонують різні культурні установи:

Починаючи з 1956 року, Британський інститут кінематографії щорічно організовує Лондонський кінофестиваль, де демонструються авторські стрічки, що мали резонанс на головних кінофестивалях світу.

Головами правління інституту у різні роки були, зокрема, такі відомі режисери, як Річард Аттенборо (у 1982—1992 рр.), Джеремі Томас[en] (1993-97) та Алан Паркер (1998-99).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]