Броненосці — Вікіпедія

?

Cingulata
Час існування: 65–0 млн р. т.

PreꞒ

Ꞓ

палеоген — сучасність^[1]

Гліптодон i Dasypus novemcinctus

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Підклас:	Звірі (Theria)
Інфраклас:	Плацентарні (Eutheria)
Надряд:	Неповнозубі (Xenarthra)
Ряд:	Cingulata Illiger, 1811

Родини

Посилання

Вікісховище:	Cingulata
Віківиди:	Cingulata
EOL:	7629
ITIS:	727501
NCBI:	948951
Fossilworks:	105153

Броненосці (Cingulata)^[2]^[3] або броненосцеподібні (Dasypodiformes)^[2]^[3]^[4] — ряд панцирних неповнозубих плацентарних ссавців Нового Світу. Етимологія: лат. cingulum — «пояс». У сучасній фауні броненосців представляють дві родини 9 родів і 22 види^[5]. Вимерлі родини об'єднували значно більших ніж сучасні тварин. Найбільші з них гліптодонти були понад 3,3 м завдовжки і важили до 2 тонн.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з молекулярно-генетичними дослідженнями, неповнозубі відокремилися від інших вищих ссавців приблизно 103 мільйони років тому в кінці нижньої крейди. Броненосці виділилися на початку палеоцену приблизно 65 мільйонів років тому^[6]. Броненосці вперше були задокументовані у скам’янілостях у верхньому палеоцені, приблизно 58 мільйонів років тому^[7]. Ряд виник в Південній Америці й через ізоляцією континенту залишалися там протягом більшої частини кайнозою. Проте, формування сухопутного моста дозволило членам всіх трьох родин мігрувати на південь Північної Америки під час пліоцену або на початку плейстоцену. Проживши десятки мільйонів років, дві великі родини, ймовірно вимерли в голоцені, разом з більшою частиною решти регіональної мегафауни, незабаром після колонізації Америки палеоіндіанцями.

Класифікація[ред. | ред. код]

Ряд Броненосці

родина †Pampatheriidae
- рід †Holmesina
- рід †Kraglievichia
- рід †Machlydotherium
- рід †Pampatherium
- рід †Plaina
- рід †Scirrotherium
- рід †Tonnicinctus
- рід †Vassallia
- рід †Yuruatherium
родина Dasypodidae
- рід †Acantharodeia
- рід †Amblytatus
- рід †Archaeutatus
- рід †Astegotherium
- рід †Astegotherium
- рід †Barrancatatus
- рід †Chasicotatus
- рід †Chorobates
- рід †Coelutaetus
- рід †Eocoleophorus
- рід †Epipeltecoelus
- рід †Eutatus
- рід †Hemiutaetus
- рід †Isutaetus
- рід †Lumbreratherium
- рід †Macrochorobates
- рід †Mazzoniphractus
- рід †Meteutatus
- рід †Pedrolypeutes
- рід †Prodasypus
- рід †Proeutatus
- рід †Prostegotherium
- рід †Pucatherium
- рід †Punatherium'
- рід †Stegotherium
- рід †Stenotatus
- рід †Utaetus
- рід †Vetelia
- підродина Dasypodinae
  - рід †Anadasypus
  - рід Dasypus
  - рід †Nanoastegotherium
  - рід †Parastegosimpsonia
  - рід †Pliodasypus
  - рід †Propraopus
  - рід †Riostegotherium
  - рід †Stegosimpsonia
родина Chlamyphoridae
- підродина Chlamyphorinae
  - рід Calyptophractus
  - рід Chlamyphorus
  - рід Chlamyphractus
- підродина Euphractinae
  - рід Chaetophractus
  - рід †Doellotatus
  - рід Euphractus
  - рід †Macroeuphractus
  - рід †Peltephilus
  - рід †Proeuphractus
  - рід †Paleuphractus
  - рід Zaedyus
- підродина †Glyptodontinae: глінтодонти
  - рід †Doedicurus
  - рід †Glyptodon
  - рід †Glyptotherium
  - рід †Hoplophorus
  - рід †Panochthus
  - рід †Parapropalaehoplophorus
  - рід †Plaxhaplous
- підродина Tolypeutinae
  - рід Cabassous
  - рід †Kuntinaru^[8]
  - рід Priodontes
  - рід Tolypeutes
родина †Pachyarmatheriidae
- рід †Pachyarmatherium

Морфологія[ред. | ред. код]

Мають спинну броню зі зроговілого епідермісу. Голова також вкрита бронею. Гліптодонти також мали важко броньовані хвости; а Doedicurus — булавоподібні клубки на кінцях хвостів, очевидно, що використовувалися для оборонних або войовничих цілей.

Стиль життя[ред. | ред. код]

Більшість броненосців їдять комах та інших безхребетних; деякі з них більш всеїдні і можуть також їсти дрібних хребетних і речовину рослинного походження. Пампатерові, як вважають, були спеціалізовані на травах, й ізотопний аналіз показує, що в раціоні Гліптодонтових переважали трави.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Vaughan T., Ryan J., Czaplewski N. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 148. — ISBN 0763762997. (англ.)
↑ ^а ^б Царик Й. В., Хамар І. С., Дикий І. В., Горбань І. М., Лєснік В. В., Сребродольська Є. Б. Зоологія хордових. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 356 с. — ISBN 978-966-613-752-7.
↑ ^а ^б Харчук С., Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI:10.15407/gb.2019.17.085.
↑ Загороднюк І. Наукові назви рядів ссавців: від описових до уніфікованих [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна. — 2008. — Вип. 48. — С. 36.
↑ The Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 11.12.2023.
↑ Gibb, G. C., Condamine, F. L., Kuch, M., Enk, J., Moraes-Barros, N., Superina, M., ... & Delsuc, F. Shotgun mitogenomics provides a reference phylogenetic framework and timescale for living xenarthrans // Molecular Biology and evolution. — 2015. — Вип. 33. — № 3. — С. 621–642. — DOI:10.1093/molbev/msv250. (англ.)
↑ Oliveira, É. V., & Bergqvist, L. P. A new Paleocene armadillo (Mammalia, Dasypodoidea) from the Itaboraí basin, Brazil // Publicación Electrónica de la Asociación Paleontológica Argentina. — 1998. — Вип. 5. — № 1. — С. 35–40.
↑ Guillaume Billet; Lionel Hautier; Christian de Muizon; Xavier Valentin (2011). Oldest cingulate skulls provide congruence between morphological and molecular scenarios of armadillo evolution. Proceedings of the Royal Society. 278 (1719): 2791—2797. doi:10.1098/rspb.2010.2443. PMC 3145180. PMID 21288952.

Посилання[ред. | ред. код]

Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 147. — ISBN 0801857899. (англ.)
Academic [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 148. — ISBN 0763762997. (англ.)
Mead, J. I.; Swift, S. L.; White, R. S.; McDonald, H. G.; Baez, A. (2007). «Late Pleistocene (Rancholabrean) Glyptodont and Pampathere (Xenarthra, Cingulata) from Sonora, Mexico». Revista Mexicana de Ciencias Geológicas 24 (3): 439—449 PDF [Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Woodburne, M. O. (2010-07-14). «The Great American Biotic Interchange: Dispersals, Tectonics, Climate, Sea Level and Holding Pens». Journal of Mammalian Evolution 17 (4): 245—264 (p. 249). online [Архівовано 18 липня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Hubbe, A.; Hubbe, M.; Neves, W. A. (March 2013). «The Brazilian megamastofauna of the Pleistocene/Holocene transition and its relationship with the early human settlement of the continent». Earth-Science Reviews 118: 1–10 ScienceDirect [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Blanco, R. E.; Jones, W. W.; Rinderknecht, A. (2009-08-26). «The sweet spot of a biological hammer: the centre of percussion of glyptodont (Mammalia: Xenarthra) tail clubs». Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences 276 (1675): 3971–3978. Abstract [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Vizcaíno, S. F.; De Iuliis, G.; Bargo, M. S. (1998). «Skull Shape, Masticatory Apparatus, and Diet of Vassallia and Holmesina (Mammalia: Xenarthra: Pampatheriidae): When Anatomy Constrains Destiny». Journal of Mammalian Evolution 5 (4): 291—322 SpringerLink [Архівовано 16 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Pérez-Crespo, V. A.; Arroyo-Cabrales, J.; Alva-Valdivia, L. M.; Morales-Puente, P.; Cienfuegos-Alvarado, E. (2011-10-18). «Diet and habitat definitions for Mexican glyptodonts from Cedral (San Luis Potosí, México) based on stable isotope analysis». Geological Magazine 149 (01): 153—157 Cambridge Journals Online [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Vaughan T., Ryan J., Czaplewski N. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 148. — ISBN 0763762997. (англ.)

[Царик-2] а ^б Царик Й. В., Хамар І. С., Дикий І. В., Горбань І. М., Лєснік В. В., Сребродольська Є. Б. Зоологія хордових. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 356 с. — ISBN 978-966-613-752-7.

[Харчук-3] а ^б Харчук С., Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI:10.15407/gb.2019.17.085.

[4] Загороднюк І. Наукові назви рядів ссавців: від описових до уніфікованих [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна. — 2008. — Вип. 48. — С. 36.

[5] The Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 11.12.2023.

[6] Gibb, G. C., Condamine, F. L., Kuch, M., Enk, J., Moraes-Barros, N., Superina, M., ... & Delsuc, F. Shotgun mitogenomics provides a reference phylogenetic framework and timescale for living xenarthrans // Molecular Biology and evolution. — 2015. — Вип. 33. — № 3. — С. 621–642. — DOI:10.1093/molbev/msv250. (англ.)

[7] Oliveira, É. V., & Bergqvist, L. P. A new Paleocene armadillo (Mammalia, Dasypodoidea) from the Itaboraí basin, Brazil // Publicación Electrónica de la Asociación Paleontológica Argentina. — 1998. — Вип. 5. — № 1. — С. 35–40.

[Billetetal-8] Guillaume Billet; Lionel Hautier; Christian de Muizon; Xavier Valentin (2011). Oldest cingulate skulls provide congruence between morphological and molecular scenarios of armadillo evolution. Proceedings of the Royal Society. 278 (1719): 2791—2797. doi:10.1098/rspb.2010.2443. PMC 3145180. PMID 21288952.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]