Брук Ісаак Семенович — Вікіпедія

Брук Ісаак Семенович
Народився 8 листопада 1902(1902-11-08)
Мінськ, Російська імперія
Помер 6 жовтня 1974(1974-10-06) (71 рік)
Москва, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність інформатик, науковець, електротехнік
Alma mater Московський державний технічний університет імені Баумана
Галузь електротехніка[1] і комп'ютинг[1]
Заклад Institute of Electronic Control Machinesd
Ėnergeticheskiĭ institut im. G.M. Krzhizhanovskogod
Аспіранти, докторанти Nikolay Yakovlevich Matyukhind
Карцев Михайло Олександрович
Членство Академія наук СРСР
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Ісаак Семенович Брук (27 жовтня (9 листопада) 1902, Мінськ — 6 жовтня 1974) — радянський вчений у галузі електротехніки та обчислювальної техніки, член-кореспондент АН СРСР (1939).

Народився в бідній сім'ї службовця тютюнової фабрики.

У 1920 році закінчив реальне училище, в 1925 — Московський державний технічний університет імені Баумана.

Основні праці присвячені проблемам електроенергетичних систем, електричних і математичних машин. З 1935 року працював в Енергетичному інституті АН СРСР ім. Кржижановського[ru].

У роки Радянсько-німецької війни продовжував дослідження в галузі електроенергетики, працював над системами управління зенітним вогнем, винайшов синхронізатор авіаційної гармати, яка стріляла через обертовий пропелер літака.

У 1947 р. І. С. Брук був обраний дійсним членом Академії артилерійських наук.

З 1948 року вів роботи з ЕОМ та управління з застосуванням засобів обчислювальної техніки. З 1956 року очолював Лабораторію керуючих машин і систем АН СРСР, з 1958 року був директором створеного на базі лабораторії Інституту електронних керуючих машин[ru] (що нині носить його ім'я).

Нагороджений трьома орденами, а також медалями.

Похований в Москві.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database