French
DeutschБруно III фон Берг — Вікіпедія
| Бруно III фон Берг | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1140 |
| Помер | 1200[1] |
| Діяльність | католицький священник, католицький єпископ |
| Посада | Архієпископ Кельна[d] і архієпископ |
| Конфесія | католицька церква[2] |
| Батько | Adolf II of Bergd[3] |
| Мати | Irmengarde von Dießen-Schwarzenbergd[3] |
| Брати, сестри | Adolf III of Bergd, Arnold von Bergd, Eberhard I, Count of Berg-Altenad, Фрідріх II фон Берг, Engelbert I, Count of Bergd, Adolf I of Werdend і Adolf von Bergd |
Бруно III фон Берг (нім. Bruno III. von Berg; бл. 1140 —бл. 1200) — церковний діяч Священної Римської імперії, 30-й архієпископ Кельна і 2-й герцог Вестфалії в 1191—1193 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з роду Берг-Альтена. Четвертий син Адольфа II, графа Берга, і його другої дружини Ірмгард фон Шварценбург-Вассербург. Народився близько 1140 року. Замолоду був визначений для церковної кар'єри, чому сприяли родинні зв'язки: його стрийком був кельнський архієпископ Бруно II фон Берг, сам Бруно був внучатим племінником з материнського боку іншого кельнського архієпископа Фрідріха I фон Шварценбурга.
Після здобуття доволі ґрунтовної освіти увійшов до складу соборного капітулу Кельна. 1156 року призначено пробстом церкви Св. Георга в Кельні, після того як його брат Фрідріх став архієпископом Кельнським. 1168 року обирається пробстом Старого Кельнського Собору. Не виявляв політичної активності.
1190 року супроводжував архієпископа Кельнського Філіппа І в італійському поході Генріха VI Гогенштауфена. 1191 року після смерті Філіппа I біля Неаполя під тиском імператора став архієпископом Кельна.
1192 року увійшов до коаліції світських і духовних князів, що виступила на підтримку Річарда I Плантагенета, короля Франції, що перебував в полоні імператора Генріха VI. Завдяки цьому зірвався план підпорядкування Англії Священній Римській імперії.
Втім вже 1193 року склав з себе поноваження архієрея, пішовши до монастиря Альбенберг, де помер близько 1200 року. Замість нього Кельнську кафедру очолив його небіж Адольф фон Альтена.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #135951437 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
Джерела[ред. | ред. код]
- Lewald, Ursula, 'Die Ezzonen. Das Schicksal eines rheinischen Fürstengeschlechts', in Rheinische Vierteljahrsblätter 43 (1979) pp. 120—168
- Wilhelm Janssen: Das Erzbistum Köln im späten Mittelalter 1191—1515. Erster Teil (Geschichte des Erzbistums Köln. Bd. 2,1). Köln 1995, S. 123.