Брюссельський саміт НАТО 2021 — Вікіпедія

Брюссельський саміт НАТО 2021 англ. 2021 Brussels summit
Лондонський саміт НАТО ◄	► Брюссельський саміт НАТО
Дата проведення:	14 червня 2021
Місце проведення:	Бельгія, Брюссель Штаб-квартира НАТО
Країни-учасниці:	30 держав  Албанія  Бельгія  Болгарія  Велика Британія  Греція Данія  Естонія  Ісландія  Іспанія  Італія  Канада Латвія  Литва  Люксембург  Нідерланди  Німеччина Норвегія Північна Македонія  Польща  Португалія  Румунія  Словаччина Словенія  США  Туреччина  Угорщина  Франція  Хорватія  Чехія  Чорногорія
Вебсайт:	www.nato.int

Брюссельський саміт НАТО 2021 (англ. 2021 Brussels summit, фр. Sommet de l'OTAN Bruxelles 2021) — 31-а зустріч на вищому рівні глав держав та голів урядів країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, яка відбулась 14 червня 2021 у Брюсселі в штаб-квартирі НАТО^[1][2].

Це був перший саміт для Північної Македонії, яка ввійшла до складу НАТО 23 березня 2020 року. Також у саміті вперше взяв участь новообраний президент США Джо Байден^[2].

Саміт 2021 року став позаплановим, проведеним з метою налагодження трансатлантичних зв'язків з адміністрацією новообраного президента Джо Байдена^[3][4]. Спершу планувалось, що саміт відбудеться восени 2021 року й за участі країн-партнерів, однак через участь президента США Джо Байдена у зустрічі лідерів G7 його довелось перенести^[5]. Повідомлялось, що в саміті візьмуть участь лише держави-союзниці, зустрічі з країнами-партнерами не передбачались, позаяк тривав він усього один день^[6].

Перебіг саміту[ред. | ред. код]

Відкрив саміт генсекретар НАТО Єнс Столтенберг^[7][8].

• 9:15 — виступ перед пресою

генерального секретаря НАТО.

• 10:00 — вступна промова генсекретаря.
• 10:30 — прибуття і вступна промова лідерів.
• 10:40 — двостороння зустріч з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо.
• 12.00 — двостороння зустріч з президентом США Джо Байденом.
• 13:00 — офіційне привітання генерального секретаря.
• 13:25 — офіційна фотосесія лідерів НАТО.
• 13:30 — вітальна церемонія. Засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів.
• 16:00 — пресконференція генсекретаря.
• 17:00 — спільна пресконференція з прем'єр-міністром Іспанії Педро Санчесом.

Порядок денний[ред. | ред. код]

Найважливішими завданнями саміту були^{[9][10][6][11][12]}:

• посилення НАТО як унікального форуму для консультацій щодо трансатлантичної безпеки
• зміцнення військової позиції, підвищення боєготовності військ, модернізація озброєння та інвестування в колективну оборону, підвищення захисної здатності на суші, в морі, у повітрі, у кіберпросторі та в космосі
• зменшення вразливості до нападів та примусу, співпраця зі союзниками задля захисту спільної інфраструктури, забезпечення діяльності сил незалежно від умов — миру, кризи або конфлікту.
• стимулювання розвитку трансатлантичних технологій, збільшення технологічної переваги Альянсу з метою запобігання розривів між созниками для забезпечення співпраці; більш тісна співпраця з науковцями.
• підтримка міжнародного миру, заснованого на правилах, захист спільних цінностей та інтересів. Зміцнення наявних партнерських відносин, налагодження нових зв'язків з країнами-однодумцями з інших регіонів світу (Африці, Азії та Латинській Америці зокрема).
• реалізація допомоги державам-партнерам, активізація військової підтримки та нарощення потенціалу, позаяк конфлікти та нестабільність у сусідніх державах становлять загрозу безпосередньо країнам НАТО. Серед напрямків співпраці — боротьба з тероризмом, протидія кібератакам, реформи оборони та вирішення криз.
• протидія наслідкам змін клімату задля колективної безпеки.
• розробка наступної стратегічної концепції НАТО.
• посилення інвестицій в оборону, збільшення спільного бюджету НАТО.

Учасники[ред. | ред. код]

Підсумки[ред. | ред. код]

Подальші напрямки роботи[ред. | ред. код]

На саміті узгодили 8 основних напрямків роботи до 2030 року^{[13][14][15][16]}:

1. НАТО буде розвиватись як трансатлантичний форум для консультацій та спільних дій з питань оборони та безпеки;
2. вдосконалення та посилення систем оборони та стримування задля задоволення оборонних потреб країн-членів;
3. зміцнення демократичних суспільств шляхом координації зобов'язань членів НАТО, застосування більш координованого та інтегрованого підходу задля зменшення вразливості;
4. сприяння перебуванню НАТО на вістрі прогресу технологій, стимулювання розвитку та застосування новітніх технологій;
5. зміцнення міжнародного порядку, базованого на правилах, розширення діалогу та співпраці з партнерами;
6. посилення можливостей для країн-партнерів;
7. протидія кліматичним змінам, кінцевою метою якої є досягнення нульового рівня забруднення довкілля до 2050 року;
8. розробка нової Стратегічної концепції НАТО, яка буде затверджена Радою на постійній сесії, а також лідерами країн-членів НАТО на наступному саміті 2022 року, який відбудеться в Іспанії^[17].

Російська агресія[ред. | ред. код]

У підсумковому комюніке йдеться, що лідери НАТО насторожені агресивною політикою Росії, зокрема військовою активністю Росії неподалік країн Альянсу, втім, готові до політичного діалогу з нею^[18]. Члени НАТО наголосили на підтримці територіальної цілісності та суверенітету України, Грузії та Молдови, закликали Росію вивести війська, які вона розмістила в усіх трьох країнах без їхньої згоди, а також засудили незаконну анексію Криму Росією^[19][20]. Окрім цього, лідери наголосили, що не повернуться до «звичайних» відносин, допоки Москва не буде дотримуватись норм міжнародного права та зобов'язань. До цього Альянс продовжить політику стримування та буде посилювати свою оборону^[21].

Відносини з Китаєм[ред. | ред. код]

Одним з основних питань саміту було те, який курс обере НАТО щодо Китаю^[21]. На пресконференції перед початком саміту генсекретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що «за економічними, технологічними та військовими можливостями Китай наближається до НАТО»^[22]. У НАТО заявили, що налаштовані на конструктивний діалог з Пекіном та прагнуть співпраці з КНР, однак стурбовані політикою Китаю та нарощенням ядерного потенціалу зокрема^[23][21][24]. Разом з тим, Альянс визнав готовність співпрацювати у низці питань, як-от контроль за озброєннями та зміни клімату^[25].

Режим Лукашенка[ред. | ред. код]

Лідери Альянсу закликали режим Лукашенка звільнити всіх політв'язнів, наполягли на прозорому розслідуванні інциденту вимушеної посадки літака з Романом Протасевичем. Опріч цього, підтримали запроваджені партнерами Альянсу санкції та закликали Білорусь поважати норми міжнародного гуманітарного права^[24][26].

Інші[ред. | ред. код]

З-поміж іншого ухвалили Комплексну політику кіберзахисту НАТО задля протистояння кібератакам, оголосили про наміри посилити присутність Альянсу в окремих регіонах, як-от Естонії, Латвії, Литві та Польщі, а також Чорноморському регіоні^[24][26]. Також лідери НАТО повідомили, що хочуть продовжити контроль над розповсюдженням зброї та ухвалили рішення про продовження Договору про скорочення наступальних озброєнь між Росією та США на 5 років^[24][26]. Йдеться, що країни-члени НАТО збільшуватимуть витрати на оборону до 2021 року. Приблизно дві третини країн-членів до 2024 року планують досягти або перевищити оборонні видатки у 2 % від ВВП^[27][28]. Окрім цього, на саміті підтвердили солідарність Альянсу з державами-партнерами Україною та Грузією, наголосили на тому, що підтримуватимуть їх у проведенні реформ, що наближають до НАТО^[25].

Україна — НАТО[ред. | ред. код]

Представників України, як і інших країн-партнерів, на саміті не було. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пояснив це тим, що саміт 2021 року — закритий, буде тривати всього один день, тому участь у ньому візьмуть лише країни-союзниці НАТО. Закриті саміти відбувались також 2017 і 2019 року, участь у них брали лише лідери країн НАТО^[29][30]. Попри відсутність представників України на саміті, лідери НАТО оголосили, що Україна отримає членство через ПДЧ. У комюніке, схваленому за результатами саміту, йдеться^[31][13]:

Ми підтверджуємо рішення, ухвалене 2008 року на Бухарестському саміті НАТО, про те, що Україна стане членом Альянсу із Планом дій щодо членства як невід'ємною частиною процесу. Оригінальний текст (англ.) We reiterate the decision made at the 2008 Bucharest Summit that Ukraine will become a member of the Alliance with the Membership Action Plan (MAP) as an integral part of the process.

Подібні формулювання щодо України прозвучали вперше з 2008 року, коли на Бухарестському саміті НАТО одностайно ухвалили Декларацію, у якій Україну (нарівні з Грузією) запевнили в майбутньому набутті членства в НАТО. Щодо Грузії ж такі формулювання звучать з 2018 року^[32][33].

На брифінгу після саміту генсекретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Росія не зможе ветувати рішення про можливий вступ України до Альянсу під час його розгляду, а ухвалюватимуть рішення Україна та 30 країн Альянсу^[33].

Див. також[ред. | ред. код]

• Саміт Росія — США (2021)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брюссельський саміт НАТО 2021

• Brussels Summit Communiqué [Архівовано 21 лютого 2022 у Wayback Machine.](англ.)

п о р НАТО Країни-члени Албанія • Бельгія • Болгарія • Британія • Греція • Данія • Естонія • Ісландія • Іспанія • Італія • Канада • Латвія • Литва • Люксембург • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Північна Македонія • Польща • Португалія • Румунія • Словаччина • Словенія • США • Туреччина • Угорщина • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швеція Керівництво Військова структура НАТО • Центральна група армій • Північноатлантична рада • Парламентська асамблея НАТО • Верховний штаб НАТО в Європі • Командування з трансформації НАТО • Штаб-квартира • Цивільна структура • Міжнародний секретаріат • Комітет оборонного планування • Група ядерного планування • ГК з питань надзвичайного планування Особи Генеральний секретар НАТО • Голова Військового комітету НАТО • Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі • Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО з питань трансформації Підрозділи СК ОЗС в Європі • ACO • Командування ОЗС з питань трансформації • IMS • ОК ОЗС Брюнсюм • ОК ОЗС Неаполь • ОК ОЗС Лісабон • Військовий комітет • ОЗС НАТО • KFOR • SFOR • IFOR • ISAF • NRF • RDC • Ударні військово-морські сили • Система ПРО • NATINADS • LANDCOM • Друге об'єднане тактичне авіаційне командування • Четверте об'єднане тактичне авіаційне командування • Медична служба НАТО • Капеланство НАТО • Засоби стратегічних авіаперевезень • Кіберцентр НАТО • Агентство стандартизації • NCI • Організація наукових досліджень і технологій • Центр аналізу та накопиченого досвіду • Центр аналізу інформації про безпеку боєприпасів • Дослідницько-експериментальний морський центр • Євроатлантичний координаційний центр реагування на природні лиха та катастрофи • Агентство з управління розробкою, розвитком, виробництвом • ACCS • Агенція з підтримки та постачання • ДРЛВіУ • Агентство консультацій, командування й управління • Союзне командування Мобільними Силами Європа • БАЛТРОН • Авіабаза Рамштайн Операції Операції та місії • Активні зусилля • Обдумана сила • Орел охоронець • Союзницький захисник • Океанський щит • Союзницький постачальник • Окаб • Червоний кинджал • Перс • Патруль над Ісландією • Денай флайт • Ектів індевор • Ахіллес • Іглс самміт • Шарп ґард • Скай монітор • Денай флайт • Карез • Маритайм гард • Дизель • Септентріон • Шахі тандар • Гірська лють • Елайд гарвест • Харекате Йоло • Есеншал харвест • Молот • Маритайм монітор • Маритайм ґард • Страйкбек • Гладіо • Патрулювання над країнами Балтії • Тренувальна місія в Іраку • Допомога Африканському Союзу в Дарфурі • Есеншал гарвест • Конфлікт у Південній Сербії • Пікакс-гендл • Криптоніт • «Елайд хармоні» • Гнів Кобри Офіційна емблема НАТО • Гімн НАТО • Північноатлантичний договір • Розширення НАТО

п о р Саміти НАТО 1950-ті Паризький 1957 1970-ті Брюссельський 1974 • Брюссельський 1975 • Лондонський 1977 • Вашингтонський 1978 1980-ті Боннський 1982 • Брюссельський 1985 • Брюссельський 1988 • 1-й Брюссельський 1989 • 2-й Брюссельський 1989 1990-ті Лондонський 1990 • Римський 1991 • Брюссельський 1994 • Паризький 1997 • Мадридський 1997 • Вашингтонський 1999 2000-ні Брюссельський 2001 • Римський 2002 • Празький 2002 • Стамбульський 2004 • Брюссельський 2005 • Ризький 2006 • Бухарестський 2008 • У Страсбурзі і Кельні 2009 2010-ті Лісабонський 2010 • Чиказький 2012 • Уельський 2014 • Варшавський 2016 • Брюссельський 2017 • Брюссельський 2018 • Лондонський 2019 2020-ті Брюссельський 2021 • Брюссельський 2022 (позачерговий) • Мадридський 2022 • Вільнюський 2023 • Вашингтонський 2024