Будаки — Вікіпедія

Будаки (біл. Будакі; Budaki) — південно-східна частина білоруського етносу, які відносяться до литвинів. Про існування цього типу ще в XIX ст. зазначав Г. Дебец[1]. Для української радянської етнографії білорусів на північному сході України в ХХ столітті відкрив антрополог В. Дяченко. Він зауважив, що місцеве населення належить до того ж типу, що його північні сусіди: «Ільменсько-дніпровський антропологічний тип значно відходить від ознак усіх інших антропологічних областей України»[2]. Це найбільш світлоока та світловолоса територіально-антропологічна група українців.

Характеристика[ред. | ред. код]

Найсвітліший в країні комплекс ознак: колір очей (55 — 60 % світлооких) і волосся. Це найбільш депігментована територіальна група в Україні. Присутній найвищий відсоток довгоголових. На відміну від поліщуків Правобережного Полісся нащадки будаків характеризуються доволі прямим лобом зі слабо розвинутим надбрів'ям і невеликим діаметром вилиць. Зріст середній — 167 см.[3].

Попри певні відмінності тяжіють до білорусів, західних росіян, східних латишів та південних естонців — носіїв «валдайсько-верхньодніпровського» типу в основі якого полягає давній балтійський та фінський субстрат.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сегеда, Сергій (2001). Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект. — К.: Видавництво ім. Олени Теліги, 2001. — 256 с. (106—107 с.) ISBN 966-7601-34-X.
  2. Антропологічні риси українців у висвітленні Василя Дяченка. www.ebk.net.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  3. Сегеда Сергій. Антропологія. Антропологічний склад українського народу. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 29 січня 2017.