Будинок Голованя — Вікіпедія

Будинок скульптора Голованя
Вхід до будинку Голованя

50°44′14″ пн. ш. 25°18′50″ сх. д. / 50.7373417° пн. ш. 25.3140500° сх. д. / 50.7373417; 25.3140500Координати: 50°44′14″ пн. ш. 25°18′50″ сх. д. / 50.7373417° пн. ш. 25.3140500° сх. д. / 50.7373417; 25.3140500
Тип споруда
Країна  Україна
Розташування м.Луцьк
Тип будівлі житловий будинок / скульптурна майстерня
Автор проєкту Метельницький Р.Г.
Архітектор Метельницький Ростислав Георгійович
Скульптор Головань Микола Микитович
Будівництво 1980 — 
Стан будується
Будинок Голованя. Карта розташування: Україна
Будинок Голованя
Будинок Голованя (Україна)
Мапа

CMNS: Будинок Голованя у Вікісховищі

Буди́нок скульптора Голованя́, неофіційно «Луцький будинок з химерами» — архітектурна пам'ятка сучасності, розташована на території Історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» на березі річки Стир. Проєкт будинку розробив волинський архітектор Ростислав Георгійович Метельницький. Збудований скульптором Миколою Голованем.

Історія[ред. | ред. код]

Микола Головань почав вчитися скульптурі у 1959 році у Львівському мистецькому училищі імені Івана Труша. Після закінчення навчання в 1965 році повернувся до Луцька, де перед цим провів більшість дитинства. В батьківському обійсті, розташованому в районі Теремне, створив перші авторські скульптури. Пізніше обійстя було знесено, а родина Миколи Голованя отримала квартиру. Частину своїх скульптур Головань вирішив подарувати місту для облаштування Центрального парку Луцька. Після цього скульптор звернувся до тодішнього голови Луцького міськвиконкому Юрія Сулівіна з проханням виділити йому ділянку землі для облаштування майстерні. Таку ділянку було надано на березі Стиру[1].

Проєкт будівлі розробив у 1980 році архітектор Ростислав Метельницький. За його задумом, Микола Головань міг прикрашати будинок на свій розсуд власними скульптурами, барельєфами тощо. Спочатку діяльність скульптора наражалася на перевірки влади, але в часи Перебудови будинок почав набувати сучасного вигляду — рясно прикрашеної як зовні, так і всередині, споруди. Будинок належить заповіднику та не приватизований скульптором[2]. Будинок і подвір'я відкриті для нерегулярних екскурсій, які проводив сам Микола Головань[3]. Також скульптор прикрасив своїми роботами вулицю Лесі Українки, Центральний парк та в інші куточки Луцька[1].

У 2005 році скульптор втратив сина, який помер через інфаркт. У 2016 році Головань отримав звання «Почесний громадянин міста Луцька»[1]. В 2021 короткометражний фільм про його будинок та інші роботи ввійшов до короткого листа Канського фестивалю короткометражних фільмів[4].

Микола Головань помер 1 лютого 2022 року[5]. Його дружина Тамара згодом повідомила про плани відкрити в будинку музей[6]. У липні 2022 розпочався ремонт фасаду та впорядкування прибудинкової території. Вдова скульптора відкрила для туристів не лише подвір’я, але й внутрішні кімнати будинку[7].

Скульптури[ред. | ред. код]

Подвір'я, стіни, дах будинку прикрашають кам'яні й бетонні скульптури різних стилів. На багатьох зображено міфічні (такі як Атлант, Феміда) та релігійні фігури (Христос, Богоматір, апостоли, янголи), алегоричні зображення (лицарі, леви, монахи), а також відомі історичні постаті, пов'язані з Луцьком — князі Любарт і Вітовт, Данило Братковський[8].

Загалом будинок і територія навколо містять понад 500 творів. Сам автор волів називати свій будинок «будинком-вернісажем». Над входом розміщений родинний вензель — Н. М. Г. На фронтоні будинку розташовано барельєф із зображенням членів сім'ї скульптора: самого Миколи Голованя, дружини, дочки та сина. Масою він — півтори тони, а виготовлений із зеленого пісковика. Є «італійський» дворик, кузня. На подвір'ї розташовано численні деталі — брили різних каменів й безліч великих і малих скульптур, що ще не отримали свого місця в композиції[8].

Будинок має оригінальне оздоблення не тільки зовні, а й всередині. Зокрема, всередині розташована інкрустована каменем і деревиною кухня з масивним кованим каміном[8].

Обнесений будинок кам'яною огорожею, зовні якої також розташовано низку скульптур. Головна з них — скульптура Мадонни з немовлям, яка стоїть на самому березі Стиру[8].

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Головні факти з життя відомого митця Миколи Голованя. lutsk.rayon.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  2. Свій «Будинок із химерами» Микола Головань зводить уже понад 40 років (Фото, відео). www.volyn.com.ua. 18 травня 2020. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
  3. Будинок Голованя - Одне з семи див Волині. Україна для українців (укр.). 24 жовтня 2017. Процитовано 18 травня 2020.
  4. Фільм про Миколу Голованя потрапив до Каннського фестивалю. Перший канал соціальних новин. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  5. Помер відомий луцький скульптор Микола Головань. Волинські новини. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  6. Вдова Миколи Голованя хоче зробити в його домі музей (відео). konkurent.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2022.
  7. Шевчук, Богдана (15 липня 2022). У Луцьку розпочалась реконструкція будинку скульптора Миколи Голованя. Суспільне. Процитовано 15 липня 2022.
  8. а б в г Містичні секрети будинку луцького скульптора Миколи Голованя. volyn.tabloyid.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 18 травня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]