Будинок Голованя — Вікіпедія

Будинок скульптора Голованя
	Вхід до будинку Голованя
	50°44′14″ пн. ш. 25°18′50″ сх. д. / 50.7373417° пн. ш. 25.3140500° сх. д.Координати: 50°44′14″ пн. ш. 25°18′50″ сх. д. / 50.7373417° пн. ш. 25.3140500° сх. д.
Тип	споруда
Країна	Україна
Розташування	м.Луцьк
Тип будівлі	житловий будинок / скульптурна майстерня
Автор проєкту	Метельницький Р.Г.
Архітектор	Метельницький Ростислав Георгійович
Скульптор	Головань Микола Микитович
Будівництво	1980 —
Стан	будується
	Будинок Голованя (Україна)
	Будинок Голованя у Вікісховищі

Буди́нок скульптора Голованя́, неофіційно «Луцький будинок з химерами» — архітектурна пам'ятка сучасності, розташована на території Історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» на березі річки Стир. Проєкт будинку розробив волинський архітектор Ростислав Георгійович Метельницький. Збудований скульптором Миколою Голованем.

Історія[ред. | ред. код]

Микола Головань почав вчитися скульптурі у 1959 році у Львівському мистецькому училищі імені Івана Труша. Після закінчення навчання в 1965 році повернувся до Луцька, де перед цим провів більшість дитинства. В батьківському обійсті, розташованому в районі Теремне, створив перші авторські скульптури. Пізніше обійстя було знесено, а родина Миколи Голованя отримала квартиру. Частину своїх скульптур Головань вирішив подарувати місту для облаштування Центрального парку Луцька. Після цього скульптор звернувся до тодішнього голови Луцького міськвиконкому Юрія Сулівіна з проханням виділити йому ділянку землі для облаштування майстерні. Таку ділянку було надано на березі Стиру^[1].

Проєкт будівлі розробив у 1980 році архітектор Ростислав Метельницький. За його задумом, Микола Головань міг прикрашати будинок на свій розсуд власними скульптурами, барельєфами тощо. Спочатку діяльність скульптора наражалася на перевірки влади, але в часи Перебудови будинок почав набувати сучасного вигляду — рясно прикрашеної як зовні, так і всередині, споруди. Будинок належить заповіднику та не приватизований скульптором^[2]. Будинок і подвір'я відкриті для нерегулярних екскурсій, які проводив сам Микола Головань^[3]. Також скульптор прикрасив своїми роботами вулицю Лесі Українки, Центральний парк та в інші куточки Луцька^[1].

У 2005 році скульптор втратив сина, який помер через інфаркт. У 2016 році Головань отримав звання «Почесний громадянин міста Луцька»^[1]. В 2021 короткометражний фільм про його будинок та інші роботи ввійшов до короткого листа Канського фестивалю короткометражних фільмів^[4].

Микола Головань помер 1 лютого 2022 року^[5]. Його дружина Тамара згодом повідомила про плани відкрити в будинку музей^[6]. У липні 2022 розпочався ремонт фасаду та впорядкування прибудинкової території. Вдова скульптора відкрила для туристів не лише подвір’я, але й внутрішні кімнати будинку^[7].

Скульптури[ред. | ред. код]

Подвір'я, стіни, дах будинку прикрашають кам'яні й бетонні скульптури різних стилів. На багатьох зображено міфічні (такі як Атлант, Феміда) та релігійні фігури (Христос, Богоматір, апостоли, янголи), алегоричні зображення (лицарі, леви, монахи), а також відомі історичні постаті, пов'язані з Луцьком — князі Любарт і Вітовт, Данило Братковський^[8].

Загалом будинок і територія навколо містять понад 500 творів. Сам автор волів називати свій будинок «будинком-вернісажем». Над входом розміщений родинний вензель — Н. М. Г. На фронтоні будинку розташовано барельєф із зображенням членів сім'ї скульптора: самого Миколи Голованя, дружини, дочки та сина. Масою він — півтори тони, а виготовлений із зеленого пісковика. Є «італійський» дворик, кузня. На подвір'ї розташовано численні деталі — брили різних каменів й безліч великих і малих скульптур, що ще не отримали свого місця в композиції^[8].

Будинок має оригінальне оздоблення не тільки зовні, а й всередині. Зокрема, всередині розташована інкрустована каменем і деревиною кухня з масивним кованим каміном^[8].

Обнесений будинок кам'яною огорожею, зовні якої також розташовано низку скульптур. Головна з них — скульптура Мадонни з немовлям, яка стоїть на самому березі Стиру^[8].