Будинок апеляційного суду міста Києва — Вікіпедія

Будівля апеляційного суду м. Києва
Інформація
50°25′50″ пн. ш. 30°28′18″ сх. д. / 50.43056° пн. ш. 30.47167° сх. д. / 50.43056; 30.47167Координати: 50°25′50″ пн. ш. 30°28′18″ сх. д. / 50.43056° пн. ш. 30.47167° сх. д. / 50.43056; 30.47167
Розташування Київ
Україна Україна
Статус Збудовано
Стиль Сучасність
Початок будівництва 1978
Завершено 2006
Використання Адміністративна споруда
Висота
Антена/Шпиль 127 м [1] [2]
Технічні деталі
Кількість поверхів 27
Кількість ліфтів 6
Загальна площа 98,930 м²
Корисна площа 31,500 м²
Сторінка на SkyscraperPage 54695
Мапа

Буди́нок апеляці́йного су́ду міста Києва — 27-поверховий хмарочос у Києві. Будувався в 19782006 роках. Висота — 127 метрів. Був найвищим в Україні будинком протягом 20062007 років, а також лишається найвищою адміністративною будівлею в Україні.

Історія будівництва[ред. | ред. код]

У 1970-тих роках, на Солом'янській площі було вирішено будувати обчислювальний центр «Дніпроводгоспу» (також будівля була відома як «Міністерство меліорації УРСР»), таке рішення прийняли після початку спорудження каналу ДунайДніпро.

Під забудову було виділено частину Солом'янського кладовища, заснованого у 1886 році. Архітекторами «першого проекту» споруди були В. А. і А. В. Жукови.[3]

У 1978 році розпочалось будівництво. У зв'язку з малим досвідом у висотному будівництві, у проекті були допущені архітектурні помилки, через які вона почала хилитися. З початком у 1985 році «перебудови», будівництво заморозили.

Недобудована будівля почала міняти свого власника, за 19841998 роки хмарочос приймали на баланс дев'ять різних організацій, котрі зіштовхувалися з різними проблемами. В 1998 році будинок перейшов у комунальну власність Києва. В недобудованому вигляді споруда мала 121 метр і 24 поверхи.

За цей час київські екстремали використовували висотку для бейс-джампінгу.[4]

Вже у 2004 почалась повна реконструкція будівлі, чотири верхні поверхи демонтували, натомість збудували п'ять нових. Було демонтовано 5000 тонн залізобетону навісних конструкцій. Каркас був реставрований і зміцнений.

Реконструкцією зайнялась компанія «ЗАО Гіпрогромадпромбуд» (архітектори: Гальченко В. А. і Цвєтков А. В.; конструктори: Пан А. А. і Кірічок В. В.)

Будівля «підросла» з 121 до 127 метрів. Також з'явилися два підземні поверхи і дворівневий паркінг. На даху побудували вертолітний майданчик. Завершилась реконструкція у 2008 році, тоді ж в будівлі оселився Апеляційний суд міста Києва.

За 28 років будівництва, в споруді по різним причинам загинуло 10 чоловік. Люди асоціюють ці події з Солом'янським кладовищем, зокрема, з могилами загиблих у Першій світовій війні, які знаходилися на цьому місці.[5]

У 2018-му на будівлю було встановлено нове освітлення у кольорах Українського прапору.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Хмарочос поділено на три автономних блока, оснащено найпотужнішими в Києві автономними газовими котельнями.
  • Всього в будівлі 6 ліфтів: 5 звичайних, пожежний і судовий ліфт — для транспортування підсудних.
  • Площа будівлі 98,930 м²
  • Загальна корисна площа поверхів становить 31,500 м².
  • На добудову та реконструкцію хмарочоса в 20042006 роках, використали мінімальну для цього суму — 20 000 000 грн.[6]
  • Матеріал фасаду: алюмінієві композитні панелі Alpolic.
  • Будівля з'являлась у музичному кліпі «Серденько» на однойменну пісню українського співака Олександра Пономарьова.[7][первинне джерело]

Галерея споруди з різних ракурсів[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Будинок апеляційного суду у Києві на skyscraperpage
  2. Киев в небоскребах: как это будет. Архів оригіналу за 11 вересня 2010. Процитовано 10 грудня 2010.
  3. Апеляційний суд, інформація [Архівовано 4 лютого 2010 у Wayback Machine.]. Процитовано 2010-02-02
  4. Історія будівництва Процитовано 2010-07-28
  5. Містичний довгобуд [Архівовано 11 червня 2010 у Wayback Machine.] Процитовано 2010-02-02
  6. ТОП-6 найвищих будівель Києва [Архівовано 10 грудня 2010 у Wayback Machine.] Процитовано 2010-02-09
  7. Олександр Пономарьов - Серденько [Official Video] (uk-UA) , процитовано 20 жовтня 2022

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]