French
DeutschБульварне кільце (Москва) — Вікіпедія
| Бульварне кільце | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 55°45′39″ пн. ш. 37°36′07″ сх. д. / 55.76105600002777862° пн. ш. 37.602111000027775845° сх. д.Координати: 55°45′39″ пн. ш. 37°36′07″ сх. д. / 55.76105600002777862° пн. ш. 37.602111000027775845° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
| Адмінодиниця | Центральний адміністративний округ Москви | |||
| Карта | ||||
 | ||||
 Бульварне кільце у Вікісховищі | ||||
Бульварне кільце, також кільце А (рос. Бульва́рное кольцо́), — безперервна послідовність бульварів і площ у Центральному адміністративному окрузі Москви, завдовжки 9 км[1]. Включає 10 бульварів.
Всупереч назві, кільце не утворює замкнуте коло, на заході воно закінчується у площі Пречистенська Брама, а на сході — у Великого Устьїнського мосту[2]
Історія[ред. | ред. код]
Бульварне кільце виникло на місці розібраних мурів та веж Білого Города. Наприкінці XVIII століття місто виросло, Білгородська стіна втратила своє оборонне значення і в 1770-ті — 1780-ті роки була розібрана, а на її місці заклали бульвари. Про проїзні фортечні вежі у колишньому міському мурі нагадують назви багатьох площ між бульварами, які назвалися «Брамами».
В 1887 році на Бульварному кільці проклали лінії конки, які в 1911 році були замінені на електричний трамвай. Кільцевий маршрут замикався по Кремлівській набережній.
Містобудівні плани «Нова Москва» (1920-ті), «Велика Москва» (1925) і Генеральний план реконструкції Москви (1935) передбачали замикання Бульварного кільця у Замоскворіччі. У рамках реалізації цієї ідеї наприкінці 1930-х років у Замоскворіччі знесли частину історичної забудови, спорудили Великий Устьїнський міст та Малий Устьїнський міст, фрагментарно спорудили по лінії майбутньої траси кільця нові будівлі. Від Малого Устьїнського мосту Бульварне кільце мало б прямувати до перетину з Новокузнецькою вулицею, далі по скверу — колишньому цвинтарю церкви Параскеви П'ятниці до розв'язки з П'ятницькою вулицею. Звідти проектоване продовження вулиці прямувало через Ординський тупик, Великим Толмачевським провулком на сквер у з'єднання Великої Полянки з Великою Якиманкою. Далі трасу вулиці планували прокласти по новому мосту через Водовідвідний канал, через край Болотного острова та прямувати на Соймоновський міст, який мав сполучити Острів і Соймоновський проїзд і таким чином замкнути Бульварне кільце[2].
Складові[ред. | ред. код]
За годинниковою стрілкою:
| Назва | Довжина | Ширина |
|---|---|---|
| Соймоновський проїзд | 340 м | |
| Площа Пречистенська Брама | ||
| Гоголівський бульвар | 750 м | |
| Арбатська площа | ||
| Площа Арбатська Брама з Арбатським тунелем під нею | ||
| Никитський бульвар | 530 м | |
| Площа Никитська Брама | ||
| Тверський бульвар | 875 м | |
| Пушкінська площа | ||
| Страстной бульвар | 550 м | 123 м |
| Площа Петровська Брама | ||
| Петровський бульвар | 449 м | |
| Трубна площа | ||
| Різдвяний бульвар | ||
| Площа Сретенська Брама | ||
| Сретенський бульвар | 214 м | |
| Тургеневська площа | ||
| Площа М'ясницька Брама | ||
| Чистопрудний бульвар | 822 м | |
| Площа Покровська Брама | ||
| Хохловська площа | ||
| Покровський бульвар | 590 м | |
| Яузький бульвар | 400 м | |
| Площа Яузька Брама | ||
| Устьїнський проїзд | 200 м |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Белов Д. А., Белова Н. К. Стан насаджень на Бульварному кільці р Москви [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.]. // Вестник Московского государственного университета леса–Лесной вестник 19.1 (2015)
- ↑ а б Архитектура Москвы 1933—1941 гг. / Автор-сост. Н. Н. Броновицкая. — М.: Искусство—XXI век, 2015. — С. 205. — 320 с. — (Памятники архитектуры Москвы). — 2500 экз. — ISBN 978-5-98051-121-0.
Література[ред. | ред. код]
- Федосюк Ю. А. Бульварное кольцо: Путеводитель / Художник А. Плаксин. — М.: Московский рабочий, 1972. — 168 с. — 35 000 экз. (обл.)
|
| |||||||||||||||||||||||
