Бульвар дю Тампль — Вікіпедія

Бульвар дю Тампль
Франція Франція
фр. Boulevard du Temple
Бульвар дю Тампль
Бульвар дю Тампль
Населений пункт Париж
Назва на честь Maison du Templed
Дата початку забудови 1656
Інші топоніми rue du Templed і Бульвар дю Тампль[d]
Загальні відомості
Протяжність 405 м[1]
Координати 48°51′48″ пн. ш. 2°21′59″ сх. д. / 48.86333° пн. ш. 2.36639° сх. д. / 48.86333; 2.36639Координати: 48°51′48″ пн. ш. 2°21′59″ сх. д. / 48.86333° пн. ш. 2.36639° сх. д. / 48.86333; 2.36639
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 7444 ·R (Париж, III округ Парижа, XI округ Парижа, Quartier de la Folie-Méricourt, Quartier des Enfants-Rouges)
Мапа
Мапа
CMNS: Бульвар дю Тампль у Вікісховищі
Бульвар дю Тампль. Дагеротипія 1838

Бульвар дю Тампль (фр. Boulevard du Temple) — бульвар у Парижі між третім та 11-м округами, який пролягає від площі Республіки до площі Падлу. У XVIII столітті тут зародився бульварний театр. Бульварні театри на бульварі Тампль стали взірцем для Віденського приміського театру й театру в Берліні.

Історія[ред. | ред. код]

Театральний парад у 1816 році

Свою назву бульвар отримав від середньовічної фортеці Тампль, побудованої тамплієрами, в ті часи ще за межами Парижа.

Бульвар знаходиться на місці міського муру, спорудженого за часів Карла V, що простояв до часів Людовика XIV. Сам бульвар з висадженими вздовж деревами було прокладено в 16561705 роках.

Під час Французької революції театральні заклади на бульварі дю Тампль з часом витіснили паризький ярмарковий театр, який мав в ті часи успіх. Після пожежі на ярмарку Сен-Жермен у 1762 році, деякі театри і кафе переїхали до будівлі на бульварі. В 1782 році наставник мадам Тюссо Філіпп Куртіус представив тут свою другу виставку. З 1791 театри набули все більшого поширення. Театри розташовувалися на північно-східній стороні бульвару. Єдиний театр на протилежному боці — Théâtre Déjazet — є також єдиним театром, що зберігся до нашого часу..

Через велику кількість кримінальних драм, що йшли на сценах театрів, бульвар прозвали Кримінальним бульваром (Boulevard du Crime). У першій половині XIX століття найпопулярнішим автором і режисером був родоначальник сценічної мелодрами Піксерекур, якого називали «Корнелем бульварів». Також мали успіх комічні пантоміми та феєрії. В 1819 році на сцені театру Фюнамбюль мім Жан-Батист Дебюро створив поетичний образ нещасного закоханого П'єро.

В 1835 році, під час замаху Фієскі на короля Луї-Філіпа I за допомогою «пекельної машини», постраждала велика кількість людей, що знаходилися в цей час на бульварі дю Тампль.

В 1838 році на бульварі дю Тампль було зроблено одну з перших фотографій із зображенням людини. На цьому дагеротипі бульвар виглядає безлюдним, проте це пов'язано з витримкою тривалістю понад 10 хвилин, протягом якої пішоходи та транспорт зникли з виду, і лише одна людина, що зупинилася у чистильника взуття, залишилася в кадрі.

Під час містобудівних робіт під керівництвом барона Османа у другій половині XIX століття, частина кварталу Маре була перепланована. При цьому постраждав і бульвар дю Тампль — більшість театрів було знесено в 1862 році заради розширення площі Республіки.

Реконструкцію бульвару першої половини XIX століття можна побачити у фільмі Марселя Карне «Діти Райка» (1945).

Колишні театри на бульварі[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

  • Метро: лінії 3, 5, 8, 9, 11, станції République або Filles du Calvaire.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • André Degaine, Guide des promenades théâtrales à Paris, Paris, Nizet, 1999, ISBN 2-7078-1278-1