Бундесвер — Вікіпедія

Федеральні Сили Оборони Німеччини
Bundeswehr
Емблема Бундесверу
Емблема Бундесверу
Гасло Wir. Dienen. Deutschland.[1]
("Ми. Служимо. Німеччині.")
Засновані 12 листопада 1955 року
Поточна форма 3 жовтня 1990 року
Види збройних сил
Армія Німеччини
Військово-морський флот Німеччини
Повітряні сили Німеччини
Об'єднана служба забезпечення
Центральна медична служба
Служба Кібер-інформаційної сфери
Штаб  Берлін
 Бонн
 Потсдам
Командування
Головнокомандувач
Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц
Федеральний міністр Оборони Борис Пісторіус
Генеральний інспектор Бундесверу  генерал
Карстен Бройер[4]
Людські ресурси
Вік 17-23 років[5]
Призов відсутній (2013)[5]
Населення у
призовному віці
18.529.299 ч., віком 16-49 (оц. 2010[5]),
17.888.543 ж., віком 16-49 (оц. 2010[5])
Придатних для
військової служби
15.027.886 ч., віком 16-49 (оц. 2010[5]),
14.510.527 ж., віком 16-49 (оц. 2010[5])
Щорічно досягають
призовного віку
405.438 ч. (оц. 2010[5]),
384.930 ж. (оц. 2010[5])
Активні службовці 183 400 (2022)[6]
Резерв 145.000 (2013)[7]
Службовці за кордоном 2 107
Витрати
Бюджет 51,95 млрд (2024)[8]
71,75 млрд (2024)
в т.ч. 2-й транш спеціальних активів
[8]
Відсоток у ВВП 2.01% (2024)[9]
Промисловість
Національні постачальники Airbus
Rheinmetall
Howaldtswerke-Deutsche Werft
Krauss-Maffei Wegmann
Hensoldt
MBDA Deutschland GmbH
Heckler & Koch
Diehl Defence
Carl Walther GmbH
Закордонні постачальники Європейський Союз Європейський Союз
США США
Річний імпорт $ 1.162 млрд (2010–2021)[10]
Річний експорт $ 17.765 млрд (2010–2021)[10]
Історія
Військова історія Німеччини
Операція НАТО в Боснії та Герцеговині (1995)
Бомбардування Югославії силами НАТО
Війна в Афганістані
Війна в Афганістані (з 2015)
Однострої та звання
Військові звання Німеччини
Нагороди
Військові нагороди Німеччини

Бундесвер у Вікісховищі
Солдати Бундесверу на навчаннях у 1960
Солдати Бундесверу на спільних навчаннях в Боснії. 2002

Бундесве́р (Німецька: [ˈbʊndəsˌveːɐ̯] ( прослухати), букв. Федеративна оборона) — збройні сили Федеративної Республіки Німеччини. Бундесвер поділяється на військову (збройні сили або Streitkräfte) та цивільну частину. Військова складова складається з Армії Німеччини, Військово-морського флоту Німеччини, Повітряних Сил Німеччини, Об'єднаної служби забезпечення, Центральної медичної служби та Служби Кібер-інформаційної сфери.

Історія створення[ред. | ред. код]

Бундесвер було створено через десять років після закінчення Другої світової війни 7 червня 1955 року. Того дня було відкрито міністерство оборони ФРН. 12 листопада 1955 в Бонні перші сто добровольців нової німецької армії присягнули на вірність вітчизні згідно з традиціями й ритуалом прусського війська. Однак назва «бундесвер» з'явилася лише в 1956 році.

Заснуванню німецької армії передувало підписання угод 1954 року в Парижі, за якими на території ФРН було скасовано окупаційний режим, відновлено її державний суверенітет. 6 червня 1955 Західну Німеччину прийняли до НАТО. Кабінет канцлера Конрада Аденауера прийняв нову конституційну концепцію армії під контролем парламенту. В Основному законі країни було закріплено заборону на використання німецької армії за межами ФРН. Протягом перших 40 років після свого створення бундесвер, відповідно до конституції ФРН, не брав участі в бойових операціях. Лише в середині 1990-х років німецьких військовослужбовців стали залучати до участі в миротворчих операціях за кордоном.

Структура та керівництво[ред. | ред. код]

Главою бундесверу є федеральний міністр оборони, що є головнокомандувачем у мирний час. У разі необхідності військових дій командування переходить до канцлера Німеччини (стаття 115b конституції Німеччини). Найвищим званням у бундесвері є звання генерал-інспектора, який, хоча й має звання генерала, проте не є командувачем Бундесверу.

За розробку і закупівлю систем озброєнь для Бундесверу відповідає Федеральне управління Бундесверу з обладнання, інформаційних технологій і технічної підтримки (Bundesamt für Ausrüstung, Informationstechnik und Nutzung der Bundeswehr; BAAINBw).

Організація[ред. | ред. код]

Сухопутні війська[ред. | ред. код]

В організаційному відношенні сухопутні війська складаються з підрозділів (відділення, взвод, рота), частин (окремий батальйон, полк), з'єднань (бригада, дивізія, корпус) та об'єднань (окремий корпус, армія, фронт). У своєму складі сухопутні війська мають різні роди військ, спеціальні війська та служби. Всього у складі сухопутних сил: 23 бригади (дев'ять розгорнутих механізованих, дві повітрянодесантні, дві тилового забезпечення, гірськопіхотна, повітряномеханізована, армійської авіації, артилерійська, інженерна, протиповітряної оборони (ППО), військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) і три механізовані скороченого складу); командування сил спеціального призначення; німецький компонент франко-німецької бригади.

Військово-морські сили[ред. | ред. код]

Військово-морські сили включають: флот, морську авіацію та підрозділи спеціального призначення (Морська піхота, SEK M). Керівництво військово-морськими силами здійснює інспектор ВМС через головний штаб ВМС. Йому підпорядковані оперативне командування та центральне управління. Військово-Морський Флот є головною складовою та основою морського потенціалу Німеччини, одним з інструментів зовнішньої політики держави та призначений для забезпечення захисту інтересів Німеччини і її союзників у Світовому океані військовими методами, підтримки військово-політичної стабільності в прилеглих до неї морях, військової безпеки з морських та океанських напрямів.

Військово-повітряні сили[ред. | ред. код]

Військово-повітряні сили очолює інспектор, який здійснює керівництво ними через головний штаб ВПС. Загальна чисельність Люфтвафе становить 34 тис. військовослужбовців, в їх складі: чотири дивізії, що включають одну розвідувальну, чотири винищувально-бомбардувальних, три винищувальних ескадри та чотири ескадри ППО, чотири райони управління оперативним застосуванням та батальйон прикриття об'єктів; командування військово-транспортної авіації, що включає три ескадри ВТА й авіагрупу перевезень міністерства оборони Німеччини; командування оперативного управління ВПС; два полки матеріально-технічного забезпечення та центр обслуговування озброєнь.

Об'єднані сили забезпечення[ред. | ред. код]

Об'єднані сили забезпечення очолює інспектор в ранзі заступника генерального інспектора бундесверу. Із завершенням формування ОСЗ, на них планується покласти завдання управління, забезпечення та навчання. Серед найважливіших функцій нового компонента НД названі такі: оперативне управління, централізоване забезпечення, обробка інформації, забезпечення оборони національної території, утримання складів центрального підпорядкування.

Медико-санітарна служба[ред. | ред. код]

Медико-санітарну службу бундесверу очолює інспектор, у розпорядженні якого розташоване близько 23 тис. військовослужбовців. Оперативному командуванню медико-санітарної служби підпорядковано оперативне командування МСС і чотири військові округи. У квітні 2001 року почалося формування центрального управління МСС.

Кібервійська[ред. | ред. код]

Засновані 5 квітня 2017 як самостійне воєнне управління. Має у своєму складі три підрозділи: Штаб стратегічної розвідки, Службу інформаційної техніки та Центр геоінформації. Нараховує у своєму складі 13.500 службовців (2017). Командувач — генерал-лейтенант Людвиг Ляйнхорст.[11]

Система військових звань та нагород[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 'Wir. Dienen. Deutschland.' Das Selbstverständnis der Bundeswehr. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 20 травня 2022. 
  2. Art 65a Basic Law. Gesetze-im-internet.de. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 7 червня 2011. 
  3. Art 115b Basic Law. Gesetze-im-internet.de. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 7 червня 2011. 
  4. Generalinspekteur der Bundeswehr (нім.). bmvg.de. Процитовано 13 лютого 2024. 
  5. а б в CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. 
  6. Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015. 
  7. Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. 
  8. а б Verteidigungshaushalt 2024 (нім.). bmvg.de. 1 лютого 2024. Процитовано 13 лютого 2024. 
  9. Deutschland meldet Militärausgaben in Höhe des Nato-Ziels (нім.). ZEIT Online. 14 лютого 2024. Процитовано 8 березня 2024. 
  10. а б TIV of arms imports/exports data for India, 2010-2021. Stockholm International Peace Research Institute. 7 лютого 2022. 
  11. Kommando Cyber- und Informationsraum [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.]. (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]