Бурба Василь Васильович — Вікіпедія

Василь Бурба
 Генерал-полковник
Загальна інформація
Народження 1 січня 1978(1978-01-01) (46 років)
Громадянство  Україна
Alma Mater НА СБУ
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Воєнна розвідка
Формування  ГУР
Війни / битви Війна на сході України
Командування
2016—2020  ГУР, начальник
2015—2016  ГУР, заступник начальника
до 2015  СБУ, начальник 2-го управління «К»
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Відзнака СБУ «Вогнепальна зброя»
Відзнака СБУ «Вогнепальна зброя»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бурба.

Васи́ль Васи́льович Бурба (нар. 1 січня 1978(19780101) року[1], за іншими даними — 4 червня 1978 року[2]) — генерал-полковник Збройних сил України, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (2016—2020). Учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Національну академію СБУ за спеціальністю «юрист». 2011 року у званні майора був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ст. Працював у СБУ[3].

Євромайдан[ред. | ред. код]

Під час Євромайдану працював на посаді начальника 2-го управління «К» ГУ СБУ, займався координацією роботи з правоохоронними органами, прокуратурою, міністерством оборони, МНС та судовою гілкою влади[1].

За інформацією деяких українських ЗМІ займався джерелами фінансування Антимайдану[1][4][5]. 24 лютого 2014 року Геннадій Москаль оприлюднив фотокопії частини планів спецоперацій зачистки Євромайдану «Бумеранг» та «Хвиля», у яких вказано, що Бурба був відповідальним за блокування автомобільних доріг на в'їздах до Києва та за цілодобове забезпечення необхідної для проведення операцій кількості нарядів ДСНС із залученням інженерної техніки[6]. Також 26 листопада 2021 року в ході пресконференції Президент України Володимир Зеленський повторив відому з опублікованих документів інформацію, що Бурба «керував блокуванням транспорту на Майдані, коли розганявся Майдан»[7]. Згодом колишній глава Офісу Президента України Андрій Богдан заперечив слова Володимира Зеленського щодо участі Бурби в блокуванні транспорту на Майдані[8]. Згодом сам Бурба заявив, що правоохоронці неодноразово проводили перевірку його дій під час Євромайдану і жодних звинувачень щодо нього не було висунуто[9][10].

Війна на сході України[ред. | ред. код]

За даними «Інформаційного спротиву», з лютого 2014 року був призначений виконувачем обов'язків начальника Департаменту контррозвідки СБУ, а в березні це призначення було затверджене офіційно[11][4].

На заклик Валерія Кондратюка перейшов у бойовий підрозділ, сформований Департаментом контррозвідки. За даними «Інформаційного спротиву», цей підрозділ вже 12 березня 2014 року затримав кадрового офіцера ГРУ ГШ ЗСРФ Філатова Романа Борисовича (19.08.1981) в районі дислокації військових частин ЗСУ в Херсонській області. Філатов мав український паспорт на прізвище Євгена Арбузова з Криму. Разом із захопленням Філатова, було ліквідовано й агентурно-розвідувальну групу. Філатова було згодом обміняно на українських активістів і військовослужбовців із Криму, яких утримували російські окупаційні сили. Серед визволених були, зокрема, Юлій Мамчур і Сергій Гайдук. За оцінкою «Інформаційного спротиву», внаслідок цієї операції й ефективної роботи контррозвідки, керівництво РФ було змушене відмовитися від масового застосування агентурних груп на території України[11].

Під час війни на сході України, з травня 2014 брав участь в антитерористичній операції на Сході України, був куратором від Головного управління розвідки Міністерства оборони України[3] Координував роботу всіх оперативних груп контррозвідки СБУ в зоні проведення АТО[11].

Разом з Валерієм Кондратюком у 2015 році перевівся до Головного управління розвідки Міністерства оборони України, пізніше призначений заступником начальника ГУР МОУ[11]. За успішне проведення низки агентурно-розвідувальних операцій у квітні 2016 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня[11], у серпні присвоєно військове звання генерал-майора.

15 жовтня 2016 року, у віці 38 років, призначений начальником Головного управління розвідки[12][13][14][15]. Змінив на цій посаді Валерія Кондратюка.

2019 року був введений до складу Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю[16].

5 серпня 2020 року звільнений з посади начальника ГУР[17]. У грудні 2021 року звільнився з державної служби[18].

Військові звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Василь Бурба. obozrevatel.com. Обозреватель. 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  2. ↑ Смірнов, Юрій (29 липня 2022). Генерал тіней. Справжня історія Василя Бурби. liga.net. Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ. Процитовано 29 липня 2022.
  3. ↑ а б 7 фактів про Василя Бурбу, нового керівника ГУР Міноборони України. Новинарня (укр.). 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
  4. ↑ а б Хотів розігнати Майдан – і став головним військовим розвідником України. А шо... volyn.com.ua. Волинь. 25 жовтня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  5. ↑ Порошенко представив нового начальника розвідки Василя Бурбу. umoloda.kyiv.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  6. ↑ Москаль, Геннадій (24 лютого 2014). У справі про криваві події на майдані починаються незрозумілі ігрища й намагання вигородити окремих злочинців. moskal.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 4 грудня 2021.
  7. ↑ Бурба керував блокуванням транспорту під час розгону Євромайдану та торгував інформацією, – Зеленський. ukranews.com. Українські новини. 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  8. ↑ Колишній глава Офісу президента Андрій Богдан звинуватив президента Володимира Зеленського у неправдивих заявах, озвучених під час пресмарафону «30 запитань президенту України» [Архівовано 1 грудня 2021 у Wayback Machine.], suspilne.media
  9. ↑ Бурба заявив, що позиватиметься до Зеленського. У чому справа [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.], suspilne.media
  10. ↑ Ексглава ГУР МО Бурба теж подає до суду на Зеленського після його пресконференції [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.], Ліга. Новини
  11. ↑ а б в г д е ж admin (24 жовтня 2016). У военной разведки Украины - новый начальник. Информационное сопротивление (ru-RU) . Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
  12. ↑ Указ Президента України від 15 жовтня 2016 року № 466/2016 «Про призначення В.Бурби начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України»
  13. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №466/2016. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
  14. ↑ Президент представив нового начальника Головного управління розвідки Міноборони Василя Бурбу // Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 8 вересня 2017.
  15. ↑ Президент представив нового голову розвідки Міноборони Василя Бурбу. ukranews.com. Українські новини. 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016.
  16. ↑ Указ Президента України від 23 грудня 2019 року № 939/2019 «Про персональний склад Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю»
  17. ↑ Указ Президента України від 5 серпня 2020 року № 307/2020 «Про звільнення В.Бурби з посади начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України»
  18. ↑ Бурба звільнився з військової служби, – ЗМІ. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
  19. ↑ Указ Президента України від 12 жовтня 2018 року № 322/2018 «Про присвоєння військових звань»
  20. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 843/2011 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бурба_Василь_Васильович&oldid=38906364