Бурелет — Вікіпедія

Бурелет (геральдичний вінок)
Лицар в сюрко та горшковому шоломі з нашоломною фігурою, бурелетом і наметом.

Бурелет (фр. bourrelet — англ. roll[1] — рулон, сувій, згорток, скручувати) — це декілька трубок з тканини, які туго набивалися вовною, скручувались у джгут та надягалися поверх шоломів, щоб послабити удари.

Під час хрестових походів у Святу Землю бурелет, просякнутий водою, використовувався, щоб охолодити голову лицаря, та ще й утримував намет — шматок матерії, який також захищав від сонця. Хрестоносці запозичили бурелет у бедуїнів, який в останніх носить назву ікаль. Бурелет був символом того, що лицар справді побував у хрестовому поході.

Голова лицаря в синьому прикрашена трикольоровим бурелетом (мініатюра XV століття).

Бурелет в геральдиці[ред. | ред. код]

У геральдиці бурелет — один з гербових елементів, який розташовується між шоломом і клейнодом у вигляді переплетеної стрічки. Він відіграє ту ж роль, що й геральдична корона, та служить сполучним елементом нашоломника (клейнода) з шоломом. Бурелети мали колір прапора і щита, під якими боровся лицар. Більшість з них були двокольоровими.

У британській геральдиці прийнято зображувати бурелет з певною кількістю обертів. Видимих повинно бути шість обертів, причому перший повинен бути кольору металу[2].

У польській геральдиці відомий також однокольоровий срібний бурелет з шляхетського герба Наленч, який є основним елементом на щиті та вінчає голову жіночої фігури в нашоломнику.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Translation French - English Collins Dictionary. Архів оригіналу за 11 квітня 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
  2. James Parker «A Glossary of terms used in Heraldry». Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 25 листопада 2011.