Бюро української кіножурналістики — Вікіпедія

БУК
Бюро української кіножурналістики
Логотип
Логотип
Посилання kinobuk.com
Комерційний ні
Тип Кіносайт
Мови українська, російська
Започатковано 2015
Стан працює

Бюро української кіножурналістики — вебсайт про культурне та суспільне життя українського кіноматографу[1]. Основною метою діяльності сайту є поширення та розповсюдження українського кіно в межах України та закордоном. Також дане Бюро проводить щорічні опитування серед кінокритиків і кіножурналістів «Підсумки українського кінопроцесу та кінопрокату»,[2] які в силу професійних інтересів стежать за тим, що відбувається у вітчизняному кіно.

Діяльність[ред. | ред. код]

БУК тісно взаємодіє з Асоціацією кінокритиків НСКУ, в рамках опитування визначаються найкращі українські фільми поточного року в таких номінаціях:[3]

  • Найкращий український фільм
  • Найкращий український ігровий фільм
  • Найкращий український неігровий фільм
  • Найкращий український анімаційний фільм
  • Найкращий український короткометражний фільм
  • Найкращий український фільм-дебют

Заснування[ред. | ред. код]

Перші згадки про Бюро української кіножурналістики в мережі інтернет з'явилися 02 березня 2015 року[4] офіційна сторінка в соціальній мережі Facebook була заснована 11 жовтня 2017 року[5].

Сергій Васильєв — член Національної спілки кінематографістів України та Української кіноакадемії, член журі FIPRESCI ОМКФ-2018, співавтор законопроєкту № 1359 від 10 грудня 2014 року, кандидат мистецтвознавства. З 2008 року викладає в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, з 2011 — координатор Бюро української кіножурналістики, проводить щорічні опитування кінокритиків і кіножурналістів, присвячені українському кінопрокату та кінопроцесу. Крім того у 2015—2017 роках був редактором сайту Національної спілки кінематографістів України [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.][6]

Сергій Васильєв заявив, що збір за показ фільмів також ставить під удар і прокат авторського кіно в Україні: «Зараз у кінотеатрах іде фільм „50 відтінків сірого“. Він вийшов на 267 копіях. Натомість фільм „Голгофа“ — одна з найкращих минулорічних картин — вийшов на 13 копіях. А є фільми, які виходять ще меншою кількістю копій — до п'яти. Підвищення плати за посвідчення, навіть разової, буде небезпечним для прокату мистецьких фільмів. А це зупиняє розвиток кіноглядача і його здатність опиратися пропаганді. Адже найкращий спосіб боротьби з пропагандою — це аудіовізуальна культура, коли людина може розшифрувати мову кіно і зрозуміти, де нею маніпулюють», — сказав пан Васильєв.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бюро української кіножурналістики. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 5 листопада 2018.
  2. Васильєв, Сергій (19 жовтня 2018). Вручено дипломи Асоціації кінокритиків НСКУ найкращим фільмам 2017... Бюро української кіножурналістики (амер.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 5 листопада 2018.
  3. Шестеро смелых — кинокритики назвали лучшие украинские фильмы 2016. delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 5 листопада 2018.
  4. Бюро української кіножурналістики | Про український кінопроцес і кінопрокат. 2 березня 2015. Архів оригіналу за 2 березня 2015. Процитовано 5 листопада 2018.
  5. Щоб переглянути, увійдіть або зареєструйтеся. www.facebook.com (укр.). Процитовано 5 листопада 2018.
  6. Оголошено склад журі FIPRESCI ОМКФ-2018 | Новини. oiff.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 5 листопада 2018.
  7. Підтримка українського кіно: за все заплатить телебачення?. detector.media (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 5 листопада 2018.

Посилання[ред. | ред. код]