Біва (яп. 琵琶, びわ) — традиційний струнний музичний інструмент в Японії. Аналог української кобзи. Інколи називається «японською лютнею».
Виготовляється з дерева, має 4 або 5 струн. По формі нагадує зрізану навпіл грушу або краплю води. Довжина різниться від 60 — 160 см. Для гри на інструменті використовують плаский плектр «баті»[1] у вигляді віяла.
Походить з Персії. До Японії потрапила у VII–VIII століттях по шовковому шляху через Індію і Китай.
Поділяється на різні типи залежно від музичного жанру: для придворної музики ґаґаку використовується ґаку-біва[2], для речитативних пісень «Повісті про дім Тайра» у виконанні мандрівних сліпців біва-хосі — хейке-біва[3], мосо-біва[4] або араґамі-біва[5].
Існує також класифікація бів залежно від регіону чи провінції Японії, в якій вони виготовляються: тікудзенівська (тікудзен-біва), сацумська (сацума-біва) та інші.
- ↑ Японською: 撥.
- ↑ Японською: 楽琵琶.
- ↑ Японською: 平家琵琶.
- ↑ Японською: 盲僧琵琶.
- ↑ Японською: 荒神琵琶.
|
---|
| Струнні | |
---|
| Духові | |
---|
| Ударні | |
---|
| Інші | |
---|
|
|
---|
| Смичкові | |
---|
| Щипкові | |
---|
| Ударно-струнні | |
---|
| Ударно-клавішні | |
---|
| Щипково-клавішні | |
---|
| Фрикційно-клавішні | |
---|
| Техніка гри | |
---|
| Інше | |
---|
| |
|