Біллі Гілмор — Вікіпедія

Ф
Біллі Гілмор
Біллі Гілмор
Біллі Гілмор
Гілмор у 2018
Особисті дані
Повне ім'я Біллі Кліффорд Гілмор
Народження 11 червня 2001(2001-06-11) (22 роки)
  Ірвін, Шотландія
Зріст 170 см
Вага 72 кг
Громадянство Шотландія Шотландія
Позиція центральний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Брайтон енд Гоув Альбіон»
Номер 11
Юнацькі клуби
2009–2017
2017–2019 		Шотландія Рейнджерс
Англія Челсі
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2019–2022 Англія «Челсі» 11 (0)
2021–2022 →  Англія «Норвіч» 24 (0)
2022– Англія «Брайтон енд Гоув Альбіон» 4 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2015 Шотландія Шотландія U-15 1 (0)
2017 Шотландія Шотландія U-16 1 (0)
2017–2018 Шотландія Шотландія U-17 7 (2)
2018–2019 Шотландія Шотландія U-19 7 (3)
2018– Шотландія Шотландія U-21 13 (1)
2021– Шотландія Шотландія 15 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 13 листопада 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 13 листопада 2022.

Біллі Гілмор (англ. Billy Clifford Gilmour; нар. 11 червня 2001, Ірвін, Шотландія)  — шотландський футболіст, грає на позиції півзахисника футбольного клубу «Брайтон енд Гоув Альбіон» і збірної Шотландії.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Гілмор народився 11 червня 2001 року в Глазго і виріс в Ардросані, штат Північний Ершир. Батько служив у Королівському флоті та грав у юніорський футбол за «Ардроссан Вінтон Роверс». Гілмор відвідував початкову школу Стенлі в Ардроссані та Академію Grange Кілмарнок, де він був учасником програми виступів Шотландської футбольної асоціації. [1]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Гілмор почав свою кар'єру у складі Академії Рейнджерс. Біллі досить швидко прогресував і тому просувався все ближче до першої команди «Рейнджерс», але дебютував в команді до 20 років у грудні 2016 року у віці 15 років, а наступного місяця його запросив тренуватися з першою командою Марк Ворбертон.[2][3] Гілмор отримав свій номер в команді, і після звільнення Ворбертона з клубу двічі включався до складу тимчасової команди на матчі Кубка Шотландії. Тренером Рейнджерс став Граме Мерті і Гілмор продовжив тренування під його керівництвом. Мерті сказав, що Гілмор «дуже близько», щоб стати наймолодшим дебютантом клубу. [4]

Наступний менеджер «Рейнджерса» Педро Кайсінья описав Гілмора як гравця з «світлим майбутнім» і провів переговори з сім'єю гравця, намагаючись переконати його залишитися в клубі.[5][6] Рейнджерс, однак, заявив у травні 2017 року, що домовилися про те, щоб Гілмор приєднався до «Челсі» за «значну плату».[7]Фінансові звіти показують, що «Челсі» заплатив початковий внесок у розмірі близько 500 000 фунтів стерлінгів, але потенційні подальші платежі залежать від його прогресу.[8] Малкі Маккей порадив Гілмору та його сім'ї, щоб він залишився в «Рейнджерсі», оскільки він мав би більше шансів набути досвіду в першій команді. Макей сказав: «Я дуже сподіваюся, що він швидко знайде у когось позику і продовжить прогресувати».[9]

Гілмор (праворуч) у грі разом з Сесаром Аспілікуета

Гілмор став офіційним гравцем «Челсі» в липні 2017 року, підписавши контракт після свого 16-го дня народження.[10] Він приєднався до команди до 18 років, дебютував голами в матчі Прем'єр-ліги з «Арсеналом» протягом вересня 2017 року[11] і збирався забити в кожному з своїх перших трьох виступів.[12] У липні 2018 року, коли йому стало 17 років, Гілмор підписав свій перший професійний контракт з «Челсі».[13]

Новопризначений у 2019 році менеджер «Челсі» Френк Лемпард дозволив дебютувати Гілмору 10 липня 2019 року в передсезонному товариському матчі проти «Богеміан» у Дубліні.[14]

Він дебютував у Прем'єр-лізі 31 серпня 2019 проти «Шеффілд Юнайтед», замінивши на 84-й хвилині за Теммі Абрагама.

Був заявлений на Суперкубок УЄФА у 2019 році, але так і не вийшов на поле.

Досягнення[ред. | ред. код]

Англія Челсі

У складі збірних[ред. | ред. код]

Гілмор був викликаний у склад команди Шотландії до 16 років для турніру Victory Shield 2016.[15]

Дебютував у збірній Шотландії до 17 років проти Італії в серпні 2017 року, а забив два перших міжнародних гола в переможному матчі 2–1 проти Англії через два дні.[16][17]

За молодіжну команду дебютував у 2018 році в Тулонському турнірі, в переможній грі 1-0 над Францію.[18]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Rowland, Andrew (17 серпня 2017). Chelsea Dreams. Ayrshire Magazine. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
  2. ↑ Bairner, Robin (9 травня 2017). Meet Rangers wonderkid Billy Gilmour: The starlet Chelsea have beaten Arsenal and Manchester United to. Goal.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
  3. ↑ Billy Gilmour shares his delight after training with Rangers first team squad. Daily Record. Glasgow. 25 січня 2017. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
  4. ↑ Nathan, Fred (9 травня 2017). Who is Billy Gilmour? 15-year-old midfielder signed by Chelsea from Rangers - all you need to know. The Sun. London. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
  5. ↑ Newport, Andy (30 березня 2017). Caixinha reveals he's met Billy Gilmour's parents in bid to keep ace at Rangers. Daily Record. Glasgow. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2017.
  6. ↑ Gilmour set for Chelsea move - unless Gers succeed in last-ditch talks. The Independent. London. 30 березня 2017. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 19 жовтня 2017.
  7. ↑ Rangers: Youth prospect Billy Gilmour opts for summer switch to Chelsea. BBC Sport. 9 травня 2017. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 19 жовтня 2017.
  8. ↑ Yew, Oliver (10 травня 2017). Who is Chelsea new-boy Billy Gilmour?. Sky Sports (англ.). Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 19 жовтня 2017.
  9. ↑ Malky Mackay: 'Billy Gilmour could have emulated Barry Ferguson at Rangers'. BBC Sport. 14 серпня 2017. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 19 жовтня 2017.
  10. ↑ Amako, Uche (4 липня 2017). Billy Gilmour signs Chelsea contract two months after agreeing to leave Rangers. Daily Express. London. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
  11. ↑ Forbes, Craig (11 вересня 2017). Billy Gilmour impresses in goalscoring Chelsea debut. The Scotsman. Edinburgh. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
  12. ↑ McDougall, Mark (30 вересня 2017). Former Rangers kid Billy Gilmour scores third goal in three games for Chelsea. Daily Record. Glasgow. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
  13. ↑ Billy Gilmour: Former Rangers youth signs first professional contract at Chelsea. BBC Sport. 5 липня 2018. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  14. ↑ Bryce, Liam (10 липня 2019). Billy Gilmour makes Chelsea debut as ex-Rangers prospect given the nod. Daily Record. Glasgow. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 10 липня 2019.
  15. ↑ Under-16 Victory Shield squad announced (англ.). Scottish FA. 20 жовтня 2016. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
  16. ↑ Billy Gilmour - U17 squad matches. Scottish FA. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
  17. ↑ Ex-Rangers wonderkid Billy Gilmour scores as Scotland U17s are beaten by England. Daily Record. Glasgow. 20 серпня 2017. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 19 жовтня 2017.
  18. ↑ Scotland stun hosts France to record Toulon win. Scottish Football Association. 30 травня 2018. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 31 травня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

«Брайтон енд Гоув Альбіон» — поточний склад
1 Маршалл (в) • 2 О'Доннелл • 3 Робертсон (к) • 4 Мактоміней • 5 Генлі • 6 Тірні • 7 Макгінн • 8 Макгрегор • 9 Дайкс • 10 Адамс • 11 Крісті • 12 Гордон (в) • 13 Тейлор • 14 Флек • 15 Галлахер • 16 Купер • 17 Армстронг • 18 Тернбулл • 19 Нісбет • 20 Фрейзер • 21 Маклафлін (в) • 22 Паттерсон • 23 Гілмор • 24 Гендрі • 25 Форрест • 26 Маккенна • Тренер: Стів Кларк
Шотландія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біллі_Гілмор&oldid=41558321