Білосток — Вікіпедія

Білосток
Białystok
Герб Прапор
Герб Прапор
Білосток
Білосток
Розташування міста Білосток
Основні дані
53°07′ пн. ш. 23°10′ сх. д. / 53.117° пн. ш. 23.167° сх. д. / 53.117; 23.167
Країна Польща Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Підляське воєводство

Межує з

— сусідні нас. пункти
Білостоцький повіт ?
Поділ
  • Osiedle Centrumd, Osiedle Białostoczekd, Sienkiewiczad, Osiedle Bojaryd, Osiedle Piaskid, Osiedle Przydworcowed, Osiedle Młodych, Białystokd, Osiedle Antoniukd, Osiedle Jaroszówkad, Osiedle Wygoda, Białystokd, Osiedle Piasta I, Białystokd, Osiedle Piasta II, Białystokd, Osiedle Skorupyd, Osiedle Mickiewicza, Białystokd, Osiedle Dojlidyd, Osiedle Bema, Białystokd, Osiedle Kawaleryjskied, Nowe Miasto (Białystok)d, Osiedle Zielone Wzgórza, Białystokd, Osiedle Starosielced, Osiedle Słoneczny Stokd, Osiedle Leśna Dolinad, Osiedle Wysoki Stoczekd, Osiedle Dziesięciny Id, Osiedle Dziesięciny IId, Osiedle Bacieczki, Białystokd, Osiedle Zawadyd, Osiedle Dojlidy Górne, Białystokd, Osiedle Bagnówka, Białystokd
  • Засновано 1437 (587 років)
    Перша згадка 1437
    Магдебурзьке право 27 липня 1692
    Площа 102,12 км²
    Населення 293 028 (30.06.2022)
    · густота 2880 (2008[1]) осіб/км²
    Агломерація 395 тис.
    Висота НРМ 120-160  м
    Водойма Бяла (притока Супраслі)
    Назва мешканців пол. białostoczanin[2] і пол. białostoczanka[3]
    Міста-побратими Нідерланди Нідерланди - Ейндховен
    Росія Росія - Калінінград
    Литва Литва - Каунас
    Латвія Латвія - Єлгава
    Білорусь Білорусь - Гродно
    США США - Мілвокі
    Франція Франція - Діжон
    Польща Польща - Ченстохова
    Телефонний код (48) 85
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів BI
    GeoNames 776069
    OSM r1429268  ·R
    SIMC 0922410
    Поштові індекси 15-XXX
    Міська влада
    Mayor of Białystokd Тадеуш Трусколяський
    Вебсайт bialystok.pl
    Мапа
    Мапа


    CMNS: Білосток у Вікісховищі

    Білосто́к (іноді Білийсток[4], пол. Białystok, біл. Беласток, лит. Balstogė) — місто на північному сході Польщі, на річці Бяла. Адміністративний центр Підляського воєводства. Населення — 293 028 осіб.

    Відстань до Варшави — 188 км, до кордону з Білоруссю — 54 км.

    Залізничний вузол (станція Білосток). Відомий текстильною промисловістю, головним чином вовняної (сукнарство з 1830-х років XIX століття і бавовняної (новий комбінат). Харчова, деревообробна, керамічна промисловість, машинобудування. Медичний інститут і вечірня інженерна школа, усього 15 вищих навчальних закладів.

    Географія[ред. | ред. код]

    Клімат[ред. | ред. код]

    Клімат Білостока (1980—2012)
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 12,0 16,4 20,0 27,8 31,1 32,6 36,1 35,2 31,1 23,9 17,2 13,9 36,1
    Середній максимум, °C −1 −0,2 4,9 12,4 18,4 21,4 23,2 22,6 17,4 11,5 4,5 0,3 11,3
    Середня температура, °C −3,7 −3,4 0,7 7,0 12,4 15,7 17,6 16,9 12,3 7,4 2,0 −2,2 6,9
    Середній мінімум, °C −6,4 −6,6 −3,5 1,6 6,4 9,9 11,9 11,1 7,1 3,3 −0,5 −4,6 2,5
    Абсолютний мінімум, °C −34,6 −31,1 −23,6 −8 −5 −0,2 −1,1 0,1 −5,1 −11,1 −19,3 −29 −34,6
    Годин сонячного сяйва 36,1 58,0 124,6 190,1 252,6 255,3 258,0 250,7 158,6 96,1 36,5 24,5 1741,6
    Норма опадів, мм 22.0 26.9 29.8 36.9 60.3 67.9 80.3 54.4 59.1 51.2 44.1 34.3 567.2
    Днів з опадами 11,3 11,2 10,8 10,5 10,6 12,2 13,1 10,4 11,4 10,2 12,2 14,1 138
    Днів з дощем 7 7 8 9 7 8 8 7 8 9 9 6 93
    Днів зі снігом 9 10 7 3 0 0 0 0 0 0 5 7 41
    Вологість повітря, % 90 90 80 70 70 75 75 75 85 85 90 95 82
    Джерело: WeatherBase,[5], Climatebase.ru[6], meteoblue.com[7]

    Історія[ред. | ред. код]

    Білосток уперше згадується у 1437 році, тривалий час перебував під володінням впливових польських магнатів: Веселовських, потім Браницьких. Після поділів Польщі впродовж 17951807 років у складі Пруссії, потім Російської імперії з 1807 року. У 1918 році Білосток знову став частиною Польщі. У міжвоєнну добу (інтербелум) був адміністративним центром Білостоцького воєводства

    Під час Другої світової війни окупований Німеччиною (1939), однак незабаром за Пактом Молотова — Ріббентропа переданий до складу Білоруської РСР і утворена Білостоцька область.

    Упродовж 19411944 років знову окупований Німеччиною з утворенням Білостоцької округи. Під час окупації сталися події у місцевому гето.

    У серпні 1945 року Білосток із прилеглими районами повернений Радянським Союзом комуністичній Польщі, влада якої знову встановила центром відновленого Білостоцького воєводства.

    Сучасний логотип міста Білосток

    З 1998 року — адміністративний центр Підляського воєводства.

    Значну частину населення Білостока становлять білоруси і православні поляки, становлять близько 3 % міста. З іншого боку, польські католики та польські атеїсти становлять близько 97 % мешканців Білостока. Місто є культурним центром білоруської меншини в Польщі й одним з основних центрів Польської православної церкви. У Білостоці зберігаються мощі святого мученика Гавриїла Білостоцького.

    Демографія[ред. | ред. код]

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[8][9]:

    Загалом Допрацездатний
    вік
    Працездатний
    вік
    Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 138120 25603 97907 14610
    Жінки 155878 24491 96935 34452
    Разом 293998 50094 194842 49062

    Культура[ред. | ред. код]

    Пам'ятки[ред. | ред. код]

    • Палац Браницьких — «Підляський Версаль» (середина XVIII століття)
    • Церква Успіння Богородиці (Старий костел, 1621) — найстаріший зі збережених храмів міста
    • Церква Марії Магдалини (1758)
    • Ратуша (1745—1761), у якій нині розташований музей
    • Будинок Конюшого (1771)
    • Собор Миколи Чудотворця (1843—1846), у якому в даний час зберігаються мощі святого Гавриїла Білостоцького
    • Костел Святого Роха (XX століття)[10]

    Українці в Білостоці[ред. | ред. код]

    Вказується, що на православному цвинтарі в місті наявні поховання Методія Довбні (1897—1931), інженера-лісовика; старшин армії УНР: Дмитра Зорянки, С. Йодка, М. П'ятницького, інженера Олександра Мартиніва (1894—1938), Дмитра Коваленка (1892—1938), сотника Юрія Забродського (1893—1933). Насправді у місті три православних цвинтаря[11].

    У Білостоці діє Білостоцький відділ Союзу українців Підляшшя, який організовує уроки української мови у садках і школах у міста[12][13].

    Відомі особи[ред. | ред. код]

    Народились[ред. | ред. код]

    Проживали, перебували[ред. | ред. код]

    Світлини[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
    2. https://sjp.pwn.pl/so/bialostoczanin;4415030.html
    3. https://sjp.pwn.pl/so/bialostoczanka;4415031.html
    4. Північне товариство // Український Вістник. — 1921. — Ч. 100 (28 мая). — С. 4.
    5. Weatherbase: Historical Weather for Białystok, Poland. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 10 січня 2011.
    6. Climate Białystok – Poland. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 31 січня 2011.
    7. Climate Białystok - Poland. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 7 липня 2017.
    8. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
    9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
    10. Білосток. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 11 травня 2012.
    11. Парнікоза, Іван. Білосток м. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 04.08.2020 р..
    12. Людмила Лабович (1 квітня 2017). 25 років Союзу українців Підляшшя. Наш вибір. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 15 лютого 2020.
    13. Українські культурні ініціативи в Білостоці. Український погляд (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
    14. PSB (redakcja). Praÿetfuess (Breitfus, Bretfus, Pretfusz) Hiob albo Job (zm. 1571) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — Tom XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 368 (пол.)

    Див. також[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]